В Україні суди вдаються до неправомірного обмеження прав журналістів – ІМІ

Журналістська спільнота України фіксує неодноразові випадки недопуску представників ЗМІ на відкриті судові засідання без належних правових підстав, зокрема на резонансні справи, які є предметом підвищеного суспільного інтересу.

Про це йдеться в заяві ГО “Інститут масової інформації”.

Джерело: detector.media

У документі як приклад наведено кілька випадків кричущого порушення прав журналістів.

Так, 23 березня журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва щодо обрання запобіжного заходу ветерану Владиславу Гранецькому-Стафійчуку (Сорду) за події на акції під Офісом президента 20 березня.

26 березня її ж та кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва, де обирався запобіжний захід активісту Роману Ратушному за підозрою в хуліганстві під час акції протесту під ОП. Відмову аргументували карантинними обмеженнями й відсутністю журналістів у списку.

Проте журналісти 5 каналу, 1+1, інтернет-видання “Ґрати”, НСТУ, 4 каналу були допущені на вказане засідання, йдеться в заяві.

30 березня Аліну Кондратенко не пустили на засідання Дарницького райсуду Києва, аргументувавши відмову карантинними обмеженнями. На засіданні розглядалася справа стосовно двох обвинувачених у викраденні та вбивстві активіста й учасника Самооборони Євромайдану Черкаської області, журналіста Василя Сергієнка.

В ІМІ наголосили, що, відповідно до статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Розгляд справ у судах відбувається відкрито.

У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотознімання, відео- та аудіозапис із використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Розгляд справи в закритому судовому засіданні допускається лише за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.

Крім того, відповідно до статті 25 Закону України “Про інформацію”, після показування документа, що засвідчує професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію на територіях, де вжито адміністративних та медико-санітарних заходів (карантин), крім випадків, передбачених законом. Тобто обмеження допуску громадян на перебування в певних місцях, приміщеннях тощо під час карантину не поширюються на журналістів. 

У зв’язку з цим ІМІ виступив з вимогою до відповідних органів:

• забезпечити припинення практики неправомірного вибіркового недопуску журналістів на відкриті судові засідання;
• притягнути суддів, які припустилися неправомірного обмеження прав журналістів, до дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності за законом.

Заяву скеровано до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України, Верховного Суду 

Раніше стало відомо про те, що Європейський суд з прав людини визнав порушення права на свободу вираження поглядів у справі головної редакторки програми антикорупційних розслідувань “Схеми” Наталі Седлецької. У 2018 році Печерський районний суд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до даних з її телефона. 

Судді, які ухвалили рішення в цій справі одностайно наголосили, що українська влада не мала достатніх підстав, які б могли виправдати втручання в права журналістки, а наведені національними судами причини цього є недостатніми.

Тепер Україна має відшкодувати Седлецькій 2350 євро судових та юридичних витрат та 4500 євро як моральну компенсацію.