В Україні розробили онлайн-курс про гендерну рівність у війську: чому це актуально

В Україні розробили онлайн-курс “Рівність жінок і чоловіків у Збройних силах України: політика і практика”. Потреба в такому навчанні виникла через виклики, з якими стикається Україна під час війни, та зростання кількості жінок у війську.

Курс презентували 19 березня в Українському медіацентрі.

Фото: радниця з гендерних питань Генштабу ЗСУ Оксана Григор’єва (скриншот youtube.com / @UkraineCrisisMediaCenterOnline)

Онлайн-курс “Рівність жінок і чоловіків у Збройних силах України: політика і практика” розробили, щоб продемонструвати, як по-різному аспекти, що стосуються чоловіків та жінок, можуть впливати на спроможності Сил оборони, пояснив старший експерт із питань гендерної рівності та людського розвитку проєкту PROTECT2 Владислав Ієрусалимов.

Курс розроблено для:  

• радників і радниць з гендерних питань у ЗСУ;
• командирів, офіцерів усіх ланок управління;
• співробітників уповноважених підрозділів з гендерних питань МОУ та ЗСУ;
• слухачів вищих навчальних закладів.

Програма складається з 10 блоків, перші п’ять відкриються 19 березня, інші – 24 березня. Серед тем, які розглядатимуться на курсі, – Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 та її застосування в українському контексті, політика НАТО щодо впровадження порядку денного “Жінки, мир, безпека”, насильство за ознакою статі в мирний час, протидія сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом (СНПК).

Наразі в Збройних силах України проходять службу понад 70 тисяч жінок, з них приблизно 50 тисяч – військовослужбовиці. З початку повномасштабного вторгнення присутність жінок у ЗСУ зросла на 20%. Такі дані навела заступниця начальника управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України, начальниця відділу з гендерних питань та зв’язків з релігійними організаціями Анастасія Павленко.

“Поступово зростає кількість жінок-командирів, але з безпекових міркувань ця статистика не озвучується”, – розповіла вона.

За словами Анастасії Павленко, в Україні 2018 року були зняті всі юридичні обмеження щодо перебування жінок на військових посадах, зокрема й на керівних. Проте в армії досі існують певні стереотипи щодо жінок на військових посадах.

“У нас на законодавчому рівні є все для того, щоб забезпечити рівні права жінок і чоловіків, зокрема в ЗСУ. Але на практиці є нюанси. Вище командування гендерно чутливе, бо на вищих курсах, які проходять командири частин, дається гендерна компонента. Інша річ, що ми маємо на практиці, коли армія збільшилася в рази”, – звернула увагу радниця з гендерних питань Генштабу ЗСУ Оксана Григор’єва.

Вона зауважила, що багато командирів на нижчих ланках не проходили базового курсу і не вважали, що існує проблема гендерної рівності. Проте коли жінки в армії стикаються з дискримінацією, стає очевидним, що про це необхідно говорити й проводити навчання.

“Те саме стосується і сексуальних домагань на робочому місці – речі, які раніше не вважалися проблемою. Зараз жінки вже законодавчо захищені. Кожен військовослужбовець чи військовослужбовиця можуть звернутися до гендерного радника, якщо їх принижують, дискримінують за ознакою статі, зокрема за сексуальну орієнтацію, якщо є домагання, їм не дають кар’єрного зростання, якщо є упередженість”, – зазначила Оксана Григор’єва.

За її словами, що більше людей в армії пройдуть цей курс і будуть обізнані з гендерних питань, то менше подібних проблем виникатиме в майбутньому:

“У 2021 році в ЗСУ були запроваджені гендерні радники. Після повномасштабного вторгнення ми зіткнулися з великою кількістю жінок, які прийшли у військо. І з великою кількістю проблем і викликів. Тому ми знову розпочали навчання”.

Наразі гендерні радники є практично в кожній частині, також – у структурах Міноборони, повідомила Григор’єва. Вони перебувають на прямому контакті з командирами частин, які й відповідають за гендерну політику.

Раніше ZMINA писала, що в Україні вперше презентували Індекс гендерної рівності за методологією ЄС. Такий інструмент може сприяти реформам та інтеграції України в Європейський Союз. Передбачається, що в майбутньому державні органи використовуватимуть європейську методологію збору та аналізу даних, що дозволить ефективніше оцінювати прогрес у сфері рівності та формувати політику на основі цих даних.

Також ZMINA розповідала, що в Україні зростає роль жінок у різних сферах суспільного життя, а завдяки євроінтеграційному поступу – і захист їхніх прав. Лише за рік відбулися важливі зрушення – ухвалено законодавство щодо протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, також розробляється механізм допомоги постраждалим від сексуального насильства на війні.