В Україні планують посилити відповідальність за булінг – освітня омбудсманка
Велика кількість звернень до освітньої омбудсманки Надії Лещик стосуються питань булінгу. Вона пропонує суттєво збільшити штрафи за цькування, оскільки чинні не є ефективними.
Про це Надія Лещик розповіла в ефірі “Українського радіо”.
Фото: Pexels До освітньої омбудсманки фактично щодня надходять звернення про булінг – переважно між учнями – з насиллям, кіберцькуванням.
“У нас є чітко визначене поняття “булінг”. Це там, де присутня неповнолітня дитина, яка може виступати як булером, так і бути об’єктом для цькування. Факт булінгу встановлює лише суд”, — зазначила Надія Лещик.
Докази булінгу збирає поліція, а суд після розгляду призначає штраф. Чинні штрафи складають від 850 до 1700 гривень. Але такі штрафи не є ефективними, адже ані булери, ані їхні батьки досить часто не перепрошують, звернула увагу освітня омбудсманка. Вона пропонує збільшити розмір штрафів за булінг до 10 000 грн.
“Зараз розробляється новий Кодекс про адміністративні правопорушення. Там пропонується збільшити розмір штрафу за такі порушення. Нинішні штрафи не дозволяють замислитися тим, хто здійснює булінг, оскільки можна сплатити незначний штраф і продовжувати булити”, — зауважила Надія Лещик.
Наразі проєкт Кодексу про адміністративні проступки опрацьовується у профільному комітеті Верховної Ради. В проєкті КУАП штрафи поділяються на 10 категорій, виходячи зі ступеня тяжкості адмінпроступків.
Законопроєкт №9400 “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії насильству стосовно дітей” опрацьовується у комітеті ВР з питань правоохоронної діяльності. Документ передбачає штрафи за булінг від 2000 грн до 4500 грн та громадські роботи для булерів віком від 16 років або батьків неповнолітніх кривдників, розповіла раніше секретарка Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа в ефірі “Суспільного”.
6 жовтня 2024 року набув чинності Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми”(№6393-д), який розширює сферу протидії булінгу на усі заклади, де діти бувають у колективі поза школою. Також документ передбачає запровадження програм підтримки для жертв булінгу та корекційних програм для кривдників. Цей закон стосується сфери прав людини, що охоплюється зобов’язаннями України в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Конвенції ООН про права дитини, Європейської конвенції з прав людини.
За перші десять місяців 2024 року в українських школах зареєстрували 219 випадків булінгу. У половині з них протоколи склали на підлітків віком від 14 до 16 років. На педагогів, які знали про факти булінгу, але не повідомили про них, склали 12 протоколів. Загалом цього року суди ухвалили рішення у 160 справах.
Раніше у МОН також пояснювали, що ігнорування, пасивна агресія та акцент на відмінностях у школі також є булінгом.
