В Україні немає дефіциту ліків попри атаки на фармацевтичні склади – директор ДЕЦ МОЗ

В Україні наразі немає дефіциту ліків через ракетні атаки на фармацевтичні склади. Аптечні мережі та дистриб’ютори змінюють маршрути постачання й підходи до зберігання препаратів, щоб забезпечувати ними пацієнтів.

Про це директор Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я Едем Адаманов розповів в ефірі ТСН.

Фото: Суспільне Тернопіль

За його словами, удари по складах завдають значних втрат, проте їхнє знищення не означає, що ліки зникнуть з аптек. Аптечні мережі та постачальники перебудовують логістику: зберігають препарати меншими партіями, більше запасів залишають у Європі, а в Україну завозять менші обсяги.

“Ми можемо втратити певну кількість складів, це жахливо, але це не означає, що не буде ліків”, – зазначив Адаманов.

Він пояснив, що безпосередньо аптечні мережі мають запаси приблизно на один-два місяці. Водночас великі міжнародні виробники зберігають препарати на європейських складах, звідки можуть швидко поповнити запаси в Україні.

Частина таких ліків може надходити в міжнародному пакованні. Адаманов закликав не непокоїтися, якщо в аптеці чи лікарні пацієнтам запропонують рецептурний препарат у такій упаковці: за його словами, всередині все одно буде інструкція із застосування українською мовою.

Крім того, Україна має державні запаси ліків. Їх зберігають невеликими партіями в різних місцях. Інформацію про ці локації та державні хаби публічно не розкривають, щоб не привертати до них уваги.

Адаманов уточнив, що державний резерв формують переважно з рідкісних і дорогих препаратів, які потрібні для порятунку життя. Водночас держава не вкладає кошти в централізоване зберігання поширених безрецептурних засобів, противірусних і знеболювальних препаратів. За його поясненням, цей ринок гнучкий, тому такі ліки можна швидко доставити або виготовити.

Також посадовець нагадав, що в Україні вже працювали з мобільними аптеками та доставкою ліків через “Укрпошту”. Ці способи забезпечення пацієнтів препаратами вже відпрацювали. Водночас постачання безпосередньо “з коліс” може коштувати дорожче, ніж доставка зі складу.

“У певних випадках це може бути фінансово неприємно, бо завжди дорожче везти “з коліс”, ніж зі складу, але не буде жодного тотального дефіциту”, – запевнив Адаманов.

Нагадаємо, що російські війська вже неодноразово атакували об’єкти, де зберігалися ліки та медичні товари. У жовтні 2025 року російський удар знищив близько 20% місячного запасу медикаментів в Україні, які перебували на центральному складі компанії “Оптіма-Фарм”. Збитки компанії тоді оцінили приблизно у 100 мільйонів доларів, а на фармацевтичному ринку також повідомляли про втрату баз даних щодо постачання, логістичних маршрутів і потреб аптечних мереж.

Попри це, тоді в уряді також не прогнозували дефіциту ліків. Едем Адаманов пояснював, що компанія має інші склади, зокрема резервний, а доставляти препарати до аптек допомагають й інші дистриб’ютори.

У серпні 2026 року Кабінет Міністрів спростив правила зберігання лікарських засобів саме через ризик російських ударів по великих складах. Фармацевтичним компаніям дозволили використовувати додаткові приміщення для зберігання та відвантажувати препарати безпосередньо з них. В уряді пояснювали, що накопичувати велику кількість ліків в одному місці стало небезпечно. Вимоги до якості та безпечного зберігання препаратів при цьому не змінили.

Російські атаки зачіпають і гуманітарні запаси медикаментів. На початку вересня ZMINA писала про удар по одному з основних складів ВООЗ на Київщині, де зберігали гуманітарні медичні товари. У ВООЗ зазначили, що це був не перший такий випадок: у серпні росіяни атакували склад організації в Дніпрі, а в липні – ще один поблизу Києва. За даними ВООЗ, у 2026 році щонайменше 15 російських атак зачепили склади з гуманітарними вантажами медичного призначення. Після ударів організація почала шукати альтернативні місця для зберігання запасів.

Одним зі способів забезпечити доступ до препаратів залишаються мобільні аптеки. Станом на травень 2025 року їхні маршрути охоплювали вже близько тисячі населених пунктів. У таких аптеках можна отримати рецептурні й безрецептурні препарати, зокрема за програмою “Доступні ліки”. Найактивніше вони працювали в Харківській, Київській, Черкаській та Чернігівській областях.