В окупованому Криму судова система не спроможна забезпечити захист від політично вмотивованих переслідувань – “Кримський процес”
Детальний аналіз дотримання окремих стандартів справедливого правосуддя на прикладі спостережуваних справ і порівняльний аналіз із результатами попередніх періодів засвідчили, що судова система, створена в умовах окупації Криму, не спроможна забезпечити ефективний захист від незаконних політично вмотивованих переслідувань.
Такого висновку дійшли автори доповіді правозахисної організації “Кримський процес” “Проблеми дотримання стандартів справедливого правосуддя у політично вмотивованих справах” у 2023 році.
Кримські правозахисники вказують, що оскільки Росія тимчасово окупувала Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, то вона є відповідальною за дотримання прав людини на цій території та низку зобов’язань і обмежень, передбачених Женевською конвенцією (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року.
“Кримський процес” наголошує, що судова система і справедливе правосуддя відіграють ключову роль у підтримці демократичних стандартів. Через це дотримання стандартів справедливого правосуддя, особливо в справах щодо переслідування інакодумство (за політично вмотивованими та релігійними справами), є важливим індикатором ситуації з правами людини на тимчасово окупованій території (ТОТ) Криму та наочною демонстрацією політики репресій, яку обрала пріоритетною та активно використовує окупаційна влада.
У правозахисній організації проаналізували 89 судових засідань у чотирьох кримінальних процесах та одному адміністративному. Судові процеси проти екскомандира корабля ВМС України “Славутич” Олексія Кисельова, першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла та братів Ахтемових, громадянської журналістки та правозахисниці Ірини Данилович, групи севастопольських вірян релігійного об’єднання “Свідки Єгови” Володимира Сакади, Євгена Жукова та Володимира Маладики.
Критерії дослідження вони сформували на основі досвіду методологій ОБСЄ та Управління Верховного комісара з прав людини у сфері спостереження за правосуддям.
Правозахисники зазначають, що перед початком повномасштабного вторгнення судова система на півострові стала ще менш публічною, менш неупередженою та вочевидь залежною від органів ФСБ.
Також “Кримський процес” зафіксував зростання кількості стандартів, щодо яких фіксується систематичне недотримання процедурних гарантій на справедливий судовий розгляд. Через це аналітики вважають, що судова система, створена в умовах тимчасової окупації Криму, перед повномасштабним вторгненням і після його початку, залишається інструментом політично вмотивованих переслідувань з високим рівнем залежності від цілей і завдань силових структур на ТОТ.
Спецпризначенці Росгвардії готуються до масових затримань людей, які зібралися біля незаконного “суду” в тимчасово окупованому Сімферополі, 25 січня 2023 року“Кримський процес” зауважує, що 2023 рік став продовженням інтенсивних політично вмотивованих переслідувань у Криму, кількість яких суттєво зросла після початку повномасштабного вторгнення. Він пояснює це двома паралельними причинами:
- силові структури в тимчасово окупованому Криму продовжили політику залякування населення та нейтралізації найактивніших громадян на території окупованого півострова через фабрикації кримінальних справ;
- до створення незаконних російських судових органів на новоокупованій території політично ув’язнених мешканців з таких регіонів незаконно переміщували, зокрема, на ТОТ Криму для легалізації їхніх переслідувань через фабрикування кримінальних справ.
Кримські правозахисники вказують, що в межах тенденції із залякування місцевого населення та активістів росіяни продовжили тиснути на незалежних адвокатів. Як приклад цього вони наводять арешт російського адвоката Олексія Ладіна, який був медійним і регулярно висвітлював факти катувань, викрадень і фальсифікацій кримінальних справ співробітниками ФСБ.
Олексій Ладін“Кримський процес” зазначає, що стандарт судового розгляду незалежним і неупередженим судом порушено у всіх досліджуваних судових процесах.
“Процедура призначення суддів є одним із ключових елементів, на якому будується довіра до правосуддя. Її невідповідність міжнародним стандартам має наслідком обґрунтовані сумніви в незалежності та неупередженості судів у Криму”, – мовиться в доповіді.
Для забезпечення незалежності та неупередженості під час розгляду політично вмотивованих справ у Криму необхідно було не допустити участі в розгляді суддів, які:
- є підозрюваними, обвинуваченими або засудженими кримінальними злочинцями на території України;
- здійснюють правосуддя з порушенням IV Женевської конвенції “Про захист цивільного населення”;
- мають стосунок до грубих порушень прав людини, гуманітарних прав і репресій проти жителів окупованих територій.
Із 23 встановлених під час дослідження осіб “суддів”, які брали участь у розгляді політично вмотивованих справ на етапі першої або апеляційної інстанції, 22 мають стосунок до однієї, а більшість і одразу до двох зі згаданих категорій.
Крім того, Росія порушила вимоги статті 54 ЖК (IV), яка забороняє змінювати статус суддів, призначених владою України. До відправлення правосуддя на території Криму були допущені переважно “судді”, лояльні стосовно російської влади. Це призвело до того, що в окремих випадках “суд” виявляв пасивність щодо зловживань сторони обвинувачення або навіть демонстрував втручання в процес судового слідства з огляду на інтереси державного обвинувачення або попереднього слідства.
В окремих випадках спостерігалися неприховані контакти “судді”, який розглядав справу, з представниками державного обвинувачення та інших силових структур, зацікавлених у результаті справи.
Неодноразово активна позиція з боку судів виявлялася в емоційних вчинках, що вказують на порушення принципу неупередженості.
Щонайменше у двох з п’яти проаналізованих справ “суду” заявляли відводи через дії, що вказують на їхню зацікавленість у результаті справи. Усі відводи на адресу “суду” залишилися без задоволення.
Опосередкованою ознакою відсутності незалежності в здійсненні правосуддя в політично вмотивованих справах у деяких випадках можуть слугувати показники часу, який знадобився “судам” для перебування в нарадчій кімнаті та ухвалення вироку, кажуть у “Кримському процесі”. Так, до прикладу, для ухвалення вироку в кримінальній справі щодо громадянської журналістки та правозахисниці Ірини Данилович “суддя” перебувала в нарадчій кімнаті для оцінювання всіх доказів і ухвалення вироку 17 годин, з яких 15 припали на нічний і неробочий час.
Недотримано стандарти рівності сторін та змагальності в судовому процесі. В усіх процесах правозахисники відзначили порушення цих стандартів. У більшості справ відзначаються преференції для сторони обвинувачення та навмисне позбавлення сторони захисту права використовувати всі наявні можливості для доведення своєї позиції.
Крім того, “Кримський процес” зафіксував порушення стандарту презумпції невинуватості у всіх досліджуваних процесах.
Також правозахисники вважають недотриманим стандарт на публічний розгляд. У трьох з п’яти проаналізованих процесах зафіксовано вагомі й численні факти порушення стандартів, які покликані забезпечити гласність і публічність судового розгляду, в інших двох – окремі факти порушень, що мали вплив на відкритість та гласність судочинства.
Основною формою порушення цих принципів стало зловживання ситуацією з пандемією коронавірусної інфекції та заходами з антитерористичної безпеки для регулювання та обмеження публічності політично вмотивованих судових процесів.
В аналізованих судових процесах “Кримський процес” зафіксував 11 фактів грубих порушень прав журналістів. У семи випадках не пропустили журналістів на засідання, у двох – забороняли знімання будівлі суду, у двох випадках журналістів затримали (одного потім арештували, а другу – оштрафували).
Правозахисники вважають, що такий стан призводить до підриву довіри до системи правосуддя загалом. У порівнянні з попередніми періодами дослідження (2018–2022 роки) ця частина забезпечення стандартів справедливого правосуддя продовжує перебувати в занепаді.
Кримські правозахисники рекомендують сприяти організації моніторингу дотримання стандартів справедливого правосуддя в справах щодо політично вмотивованих переслідувань у Криму, домагатися максимально можливого документування порушень цих стандартів як однієї з ознак воєнних злочинів країни-окупанта, регулярно ініціювати й проводити обговорення програм і конкретних дій зі звільнення осіб, яких переслідують у Криму з політичних мотивів, та інформувати світову спільноту про порушення міжнародного гуманітарного права і прав людини на ТОТ Крим.
Крім того, “Кримський процес” рекомендує розробити та ухвалити міждержавну угоду про створення міжнародної інституції, основною метою якої буде робота зі звільнення незаконно позбавлених волі цивільних осіб, включно з тими, хто зазнав політично вмотивованого судового переслідування.
Нагадаємо, за даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим станом на 11 грудня 2023 року, відомо, що окупанти в Криму незаконно ув’язнили 191 особу, з них 123 – кримські татари. Із загальної кількості 28 – арештовані і , 146 – ув’язнені і , 17 – без статусу.
Напередодні ініціатива “Трибунал. Кримський епізод” закликала кримчан повідомляти про переслідування та інші відомі факти порушень прав людини в Криму у свій чат-бот. Також Кримська правозахисна група закликала кримчан надсилати документи та інші докази, які підтверджують скоєння злочинів в окупованому Криму.
У липні 2023 року керівний партнер Global Rights Compliance LLP Вейн Джордаш на полях Кримської платформи заявив, що Міжнародний кримінальний суд недопрацьовує в питанні розслідування міжнародних злочинів щодо цивільних у тимчасово окупованому Криму.
