В окупованому Криму незаконний “суд” визнав винним засновника газети Qirim у “зловживанні свободою інформації”

Незаконний “мировий суд” у тимчасово окупованому Криму визнав винним засновника незалежної газети Qirim Сейрана Ібрагімова в зловживанні свободою інформації та призначив штраф у розмірі 250 тисяч рублів. Відповідне рішення ухвалив незаконний “суддя” так званої “десятої дільниці мирових суддів” Сергій Москаленко.

Про це інформує правозахисна організація “Кримський процес“.

Скриншот з відео

Раніше незаконний суд оштрафував редакцію за статтею про “дискредитацію” окупаційної армії, призначивши покарання у вигляді штрафу в розмірі 300 тисяч рублів. Крім того, окупаційні силовики склали на головного редактора видання Бекіра Мамута адміністративні протоколи про зловживання свободою інформації та дискредитацію.

17 травня 2024 року незаконні “поліцейські” прийшли з обшуком до 68-річного головного редактора газети Бекіра Мамутова та її засновника, 59-річного Сейрана Ібрагімова. На Мамутова склали два протоколи про дискредитацію російської армії та поширення недостовірних відомостей під виглядом достовірних за публікації на сайті газети Qirim.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець відреагував на рішення окупаційного суду Криму про штраф редактору незалежної кримськотатарської газети Qirim Бекіру Мамутову, назвавши його порушенням Європейської конвенції з прав людини.

Як відомо, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в Росії заблокували понад мільйон сайтів, зокрема соціальні мережі Facebook, Instagram та X і сторінки незалежних ЗМІ, включно з Радіо Свобода.

Раніше Роскомнагляд заблокував у Росії сайти видавництва Freedom Letters і проєкту BAbook, який заснував письменник Борис Акунін. На цих сайтах містяться видання, які вважаються “небажаними для продажу в Росії”.

25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своєму рішенні в міждержавній скарзі “Україна проти Росії” (щодо Криму) констатував у контрольованому Росією Криму патерн придушення неросійських ЗМІ, що було незаконним і не було необхідним у демократичному суспільстві.

Суд у Страсбурзі знайшов підтвердження в численних доповідях міжнародних та неурядових організацій, що в березні 2014 року всі українські телеканали в Криму були закриті.

Після цього на півострові відбувалися такі практики:

• відмова у видаванні або відкликання ліцензій на мовлення;
• відмова у виділенні частот для теле- та радіомовлення;
• оголошення “попереджень” ЗМІ, які окупаційна влада вважала “екстремістськими”, наприклад за використання термінів “анексія” або “тимчасова окупація”. 

ЄСПЛ підкреслив, що це призвело до значного скорочення кількості ЗМІ, яким дозволили працювати на півострові. За даними офіційного медіарегулятора Росії Роскомнадзору, чисельність ЗМІ в Криму скоротилася з 3 000, зареєстрованих раніше за українським законодавством, до понад 200 станом на квітень 2015 року. 

ЄСПЛ також узяв до відома систематичні переслідування та залякування журналістів, на які вказували міжнародні організації та українські правозахисні організації, зокрема зафіксовані дані Центру прав людини ZMINA та Кримської правозахисної групи про 350 випадків переслідування журналістів та блогерів у Криму за період із 2014 по 2019 рік.

Загалом журналісти в Криму отримували “попередження”, їх затримували та притягали до відповідальності за нібито порушення територіальної цілісності Російської Федерації.