В одному з нідерландських сіл біженці з України протестували через незадовільні умови життя 

У селі Харскамп, що в Нідерландах, кілька десятків українців провели акцію протесту через погані умови проживання в пункті тимчасового розміщення біженців. 

Про це повідомляє місцеве видання “Omroep Gelderland”. 

Фото: Omroep Gelderland

Протестувальники скаржилися на погану якість харчових продуктів, низький рівень навчання, а також повну відсутність медичного обслуговування. У руках вони тримали плакати з написами “Допоможіть, будь ласка” та “Права людини?”. 

Жителі прихистку наголосили, що живуть у ньому “як в армії” та зовсім не мають простору для усамітнення. 

“Ми хочемо нормального життя. Це може бути гарне місце для приймання на короткий час. Але ми живемо тут понад рік, і це дуже складно”, – заявила одна з учасниць протесту Тетяна Капікян. 

Біженці також стурбовані становищем дітей, оскільки поблизу притулку проходять армійські тренування, зокрема із застосуванням різноманітної зброї.

Крім того, діти ходять до школи лише двічі на тиждень.

“Ми знаємо, що в Нідерландах усі ходять до школи п’ять днів на тиждень. За два дні ми погано вчимося. Усього кілька слів. От і все”, – розповіла дівчинка, що прийшла на протест. 

Тим часом місцевий посадовець заявив, що визнає доцільність деяких скарг українців.

“Деякі вже понад рік розміщені у військових казармах, які не зовсім підходять для житла. Це, безперечно, не оптимальне місце для проживання. Наразі в нас проживає близько 330 осіб. У найближчому майбутньому це число зросте приблизно до 360 чи 370. Там мешкало і більше людей, але це вже неможливо з огляду на обставини”, – сказав представник муніципалітету.

Зараз муніципалітет облаштовує кухні для мешканців, щоб вони могли готувати самі. 

Нагадаємо, що нині в Нідерландах перебувають 89 730 українських біженців. Щонайменше 213 українців, які прибули до країни та пішли працювати, звернулися до FairWork – організації, що бореться з трудовою експлуатацією.

Найбільше українці скаржилися на невиплату заробітної плати, а також на необхідність платити посереднику. Були випадки, коли людина працювала понад 10 годин на день за зарплату, меншу за мінімальну, чи взагалі після місяця роботи не отримувала грошей.