В Австралії суд визнав, що виставка для жінок Ladies Lounge не порушує права чоловіків
Виставка Ladies Lounge у Музеї старого й нового мистецтва (MONA) в Австралії може знову відкритися після того, як суддя апеляційної інстанції скасував рішення, яке стверджувало, що вона порушувала закони проти дискримінації.
Про це повідомляє BBC.
Інсталяцію, яку створила американська художниця Кірша Кечеле, презентували у 2020 році. Простір оформили як “надзвичайно розкішну зону”, призначена лише для жінок, де вони могли насолоджуватися “вишуканими стравами, напоями та іншими жіночими принадами”.
Головна мета виставки полягала у тому, щоб звернути увагу на історичну мізогінію та забезпечити безпечний простір для жінок, тому доступ для чоловіків був обмежений.
Проте в травні експозицію закрили через скаргу одного з відвідувачів, який подав позов до Управління рівних можливостей Тасманії. Тасманійський цивільний й адміністративний трибунал виніс рішення, що ця інсталяція нібито порушує антидискримінаційний закон Австралії, прийнятий у 1998 році.
Натомість MONA запропонував іншу виставку під назвою Ladies Room, розміщену в новому жіночому туалеті музею.
Однак у пʼятницю, 27 вересня, суддя верховного суду Тасманії Шейн Маршалл постановив, що заборона на вхід чоловіків до Ladies Lounge є прийнятною, оскільки закон дозволяє дискримінацію, якщо вона сприяє “рівності можливостей” для маргіналізованих груп.
Суддя вказав, що виставка надає жінкам рідкісну можливість побачити, як це – бути в привілейованому становищі, а не в невигідному.
Авторка інсталяції Кірша Кечеле назвала цей вердикт “величезною перемогою”, зазначивши, що для ухвалення рішення знадобилося всього 30 секунд – саме стільки часу, на її думку, знадобилося, щоб знищити патріархат.
Нагадаємо, що митець Джон Бонафеде, який брав участь у виставці Марини Абрамович у 2010 році як оголений перформер, розповів, що зазнав сексуальних домагань з боку відвідувачів музею, а установа не змогла запобігти неправомірній поведінці. У Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку (MoMA) відповіли на позов, заявивши, що не виявляли “гендерної неприязні” й мали процедури, за якими учасники перформансу могли повідомляти про проблеми.