Урядовий законопроєкт про мобілізацію повертають авторам на доопрацювання

Поданий урядом наприкінці минулого року законопроєкт щодо мобілізації повертають авторам. 

Про це розповів лідер фракції “Слуга народу” Давид Арахамія. 

Будівля Верховної Ради України. Фото: tva.ua

Рішення щодо документа ухвалили на погоджувальній раді, проведення якої напередодні анонсував Арахамія. 

На засіданні були присутні Головнокомандувач Валерій Залужний, начальник Генерального штабу Сергій Шаптала, міністр оборони Рустем Умєров, керівництво Верховної Ради, голови фракцій та комітетів.

“Ми розуміємо запит військового командування і готові йти назустріч. Але не всі норми можуть бути підтримані. Якісь положення прямо порушують права людини, якісь не є оптимально сформульовані”, – каже Арахамія.

Разом із законопроєктом до уряду передадуть напрацьовані у комітетах пропозиції. 

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук підтвердив, що законопроєкт про мобілізацію сьогодні обговорювався за присутності керівництва Ради, представників депутатських фракцій та груп. 

За його словами, у Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який розглядав та опрацьовував законопроєкт, є низка напрацювань та рекомендацій.

“Тому було ухвалено спільне рішення направити всі напрацьовані рекомендації та пропозиції Кабінету міністрів України. Хочу акцентувати, що це загальна позиція всіх політичних сил, представників уряду та військового керівництва”, – підкреслив Стефанчук.

Увечері 11 січня стало відомо, що проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби”, який громадські активісти та незалежні експерти називали антиконституційним та дискримінаційним, знятий з розгляду.

У картці документу на сайті Верховної Ради значиться, що “проєкт відкликано”.

Уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт про мобілізацію торік 25 грудня й спочатку тексту документа на сайті парламенту не було. Серед ідей, що висловили автори, були, наприклад, позбавляти волі за відмову проходити медогляд, блокувати картки тим, хто ухиляється від призову, та чимало інших. 

Зокрема, згідно з пояснювальною запискою законопроєкту, військовозобовʼязаних та резервістів, які вчасно не прибули до військових частин, мали вносити до Єдиного реєстру боржників. Також до них пропонували застосовувати тимчасові заходи у вигляді:

• заборони виїзду за кордон;
• заборони на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном;
• обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія;
• обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями;
• відмови в укладенні кредитного договору, договору позики;
• призупинення отримання пільг та послуг від держави.

Процес внесення документа та його норми викликали дискусію у суспільстві, а деякі з критиків навіть порівнювали його з нормами закону, що ухвалили у Росії торік. Російська влада під виглядом цифровізації військового обліку обмежила права так званих “ухилянтів”, наприклад, вони тепер не можуть стати індивідуальними підприємцями, розпоряджатися нерухомістю, керувати автомобілем, брати кредити, виїхати з країни та втрачають пільги, якщо їх мали. 

В урядовому законопроєкті щодо мобілізації парламентський комітет знайшов корупційні ризики, а Уповноважений Верховної Ради з прав людини казав, що документ порушує Конституцію. 

Нагадаємо, що загальна мобілізація в Україні триває з 24 лютого 2022 року. Її, як і режим воєнного стану, періодично подовжують на 90 днів. 

Понад половину молодих українок, як свідчать соцопитування, проведені вже після початку повномасштабного вторгнення Росії, хотіли б, щоб військовий призов був як для чоловіків, так і для жінок.