Уряд перегляне критерії бронювання працівників критично важливих підприємств
Уряд України доопрацював систему бронювання працівників від мобілізації. Максимальний рівень бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики більше не становитиме 100%, однак компанії зможуть отримати дозвіл на бронювання більшої кількості працівників. Також уряд готує механізм повного бронювання для підприємств, які виконуватимуть мобілізаційні зобов’язання.
Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
Фото: Ліна ЗубаньЗа його словами, уряд відокремлює статус критично важливого підприємства від його економічних показників. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності оновлять і перевірять на можливі зловживання.
Критично важливими залишатимуться підприємства оборонно-промислового комплексу, енергетики, зв’язку, логістики, житлово-комунального господарства та інших сфер, важливих для оборони й економіки.
Що зміниться в бронюванні
Максимальний рівень бронювання для підприємств, зокрема в енергетиці та ОПК, обмежать, і він більше не становитиме 100%. Водночас компанії зможуть звернутися до Координаційного центру з обґрунтуванням потреби забронювати більше працівників.
Також уряд готує механізм повного бронювання працівників за умови виконання підприємством мобілізаційних зобов’язань. Зокрема, компанія зможе бронювати всіх працівників, якщо регулярно добровільно залучатиме частину з них до військової служби. За словами прем’єра, за такими працівниками зберігатимуть робоче місце та зарплату.
Умови цього механізму мають спільно розробити Міністерство оборони та Міністерство економіки за участю бізнесу. Уряд планує затвердити його до 1 грудня.
Крім того, Міноборони посилюватиме відповідальність за ухилення від військової служби.
Як переглядатимуть статус критично важливих підприємств
Згідно з постановою Кабінету Міністрів № 1328 від 23 жовтня 2026 року, державні органи та обласні військові адміністрації мають протягом десяти днів після набрання нею чинності переглянути й узгодити критерії визначення критично важливих підприємств.
Після цього вони мають перевірити, чи відповідають підприємства оновленим критеріям. Якщо критерій, на підставі якого підприємство отримало статус критично важливого, виключать, рішення про надання такого статусу мають скасувати.
Водночас чинні рішення про визначення підприємств критично важливими залишатимуться дійсними до завершення встановленого строку, за винятком тих, які скасують за результатами перегляду.
Постанова також передбачає створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних. Підприємствам, які хочуть отримати статус критично важливих, рекомендують заздалегідь подавати необхідні документи до відповідних державних органів.
Що кажуть про нові правила
Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що під час доопрацювання урядової постанови вдалося змінити низку положень.
За його словами, для підприємств ОПК та енергетики рівень бронювання збільшили з 85% до 95%, а для підприємств теплопостачання та водопостачання – із 60% до 75%. Також до розрахунку кількості працівників, яких можна забронювати, знову включили тих, хто вже має відстрочення.
Водночас Железняк критикує обмежений перелік галузей, підприємства яких можуть отримати статус критично важливих, можливість перегляду чинних статусів і роль Координаційного центру в ухваленні рішень щодо бронювання.
Депутат вважає, що нова редакція має передбачати участь бізнесу в роботі центру, чіткий перелік підстав для скасування статусу критично важливого підприємства та можливість оскарження таких рішень.
Прем’єр-міністр наголосив, що зміни спрямовані передусім на впорядкування системи бронювання та протидію зловживанням і не означають автоматичного посилення мобілізації вже наступного дня.
Нагадаємо, у вересні поточного року Державна служба з етнополітики й свободи совісті оновила перелік релігійних організацій, які визнані критично важливими для функціонування економіки. Це дає їм можливість бронювати своїх священнослужителів від мобілізації. До списку внесли 11 220 організацій.
