Уряд оновлює стратегію гендерної рівності у відповідності до європейських стандартів: які визначені цілі
Міністерство соціальної політики затвердило новий операційний план з реалізації стратегії гендерної рівності на 2025–2027 роки. Це передбачено у дорожній карті за переговорним розділом 23 “Судова система та основні права” вступу до ЄС.
Про це повідомляє пресслужба відомства.

Міністерство соціальної політики розробило проєкт акта для оновлення державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року та затвердження операційного плану на 2025–2027 роки з її реалізації. Затвердження такого плану є заходом дорожньої карти за переговорним розділом 23 “Судова система та основоположні права” щодо вступу до ЄС.
Повномасштабна війна РФ проти України загострює проблеми, що існують у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, та створює нові виклики для різних груп, зазначили у міністерстві:
“Серед них переміщення, втрата доходу, насильство, зокрема сексуальне, пов’язане з конфліктом, ризики торгівлі людьми”.
Реалізація операційного плану на 2025–2027 роки дозволить зменшити нерівність жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства та впровадити міжнародні та європейські стандарти рівності прав та можливостей жінок і чоловіків.
Зокрема, визначені такі стратегічні цілі.
- Національний механізм забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків функціонує ефективно в різних сферах суспільного життя та на всіх рівнях прийняття управлінських рішень для відновлення України.
- Жінки і чоловіки вільні від дискримінації та насильства за ознакою статі, мають рівний доступ до правосуддя.
- Жінки і чоловіки користуються рівними правами та можливостями людського розвитку у сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, спорту.
- Жінки і чоловіки беруть рівну участь у різних сферах економічної діяльності, користуються результатами сталого економічного розвитку та мають рівний доступ до всіх видів економічних ресурсів.
Зокрема, очікувані результати досягнення першої стратегічної цілі такі: співвідношення чоловіків і жінок у складі Верховної Ради сягне 70% і 30%; у місцевих радах – 60% і 40%; серед послів України за кордоном – 77,2% і 27,8%; на посадах державної служби категорії “А” – 60% і 40%.
За другою стратегічною ціллю очікуються такі результати до 2030 року:
- частка жінок і дівчат віком від 15 до 49 років, які зазнають домашнього насильства, зменшується на 5% кожні 3 роки;
- частка постраждалих від СНПК (сексуального насильства на війні), яким надають допомогу спеціалізовані служби, складатиме 55%;
- частка тих, хто повідомляє про те, що стикнувся з дискримінацією за ознакою статі, складатиме 90%;
- частка постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, яким надано допомогу загальними та спеціалізованими службами підтримки, складатиме 55%.
Стратегія забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків на період до 2030 року розроблена відповідно до рекомендацій Комітету ООН з ліквідації дискримінації стосовно жінок, які Україна отримала за результатами розгляду періодичної доповіді з виконання Конвенції ООН, євроінтеграційних зобов’язань України та рішення Комісії з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Нагадаємо, ZMINA повідомляла, що днями Міжвідомча робоча група, яка займається забезпеченням переговорного процесу щодо вступу України до Євросоюзу та адаптації українського законодавства до стандартів ЄС, схвалила проєкти трьох дорожніх карт – у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. Розроблення цих документів передбачено переговорною рамкою України з ЄС.
В Україні участь жінок у сфері управління та політики значно нижча, ніж у Європі. Щоб виправити ситуацію, у парламенті пропонують зміни до законодавства, зокрема щодо гендерних квот та умов участі у виборах.
Раніше ZMINA писала, що в Україні вперше презентували Індекс гендерної рівності за методологією ЄС. Передбачається, що в майбутньому державні органи використовуватимуть європейську методологію збору та аналізу даних. Це дозволить ефективніше оцінювати прогрес у сфері рівності та формувати політику на основі цих даних.