Мінреінтеграції спростовує інформацію про ліквідацію посади Уповноваженого з питань зниклих безвісти

Дата: 11 Серпня 2023
A+ A- Підписатися

Інформація про рішення Кабміну ліквідувати посаду Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, яку 10 серпня поширила низка ЗМІ, не відповідає дійсності. 

Про це заявляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на своїй фейсбук-сторінці.

У ЗМІ зʼявилися повідомлення про нібито ліквідацію посади Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Ця інформація не відповідає дійсності“, – написали у відомстві. 

За інформацією Мінреінтеграції, 10 серпня відбулася міжвідомча нарада, присвячена питанню передачі деяких повноважень щодо зниклих безвісти від Мінреінтеграції до МВС, Міноборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Як пояснили в міністерстві, така необхідність викликана тим, що зазначені відомства можуть краще виконувати ці функції. Адже МВС вже відповідає за ведення Реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Відомство також має розшукові можливості. Зі свого боку Міноборони, маючи доступ до зони бойових дій, може сприяти у пошуку тіл загиблих, а Координаційний штаб буде займатися поверненням як полонених, так і тіл загиблих оборонців.

«Отже, обговорюється міжвідомчий перерозподіл функцій з метою підвищення ефективності роботи», – зазначають у відомстві.

Там наголосили, що під час наради питання про ліквідацію посади Уповноваженого або звільнення Олега Котенка не порушувалося. Натомість її учасники погодилися з віцепремʼєркою Іриною Верещук у тому, що після передачі функцій Мінреінтеграції іншим відомствам необхідно буде зберегти існуючий колектив, його напрацювання та якість роботи.

Водночас напередодні згаданої заяви Мінреінтеграції у ЗМІ з’явилась інформація про те, що Кабмін нібито ліквідовує Офіс уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, а його повноваження передає іншим відомствам. 

Так, журналістка “Цензор.нет” Тетяна Ніколаєнко повідомила про це з посиланням на джерела видання. 

За цією інформацією, з дати прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України, повноваження Уповноваженого будуть частково передані: 
  • Міністерству внутрішніх справ, яке займатиметься розшуком зниклих, а також Реєстром зниклих безвісти за особливих обставин;
  • Головному управлінню розвідки, що опікуватиметься поверненням тіл загиблих;
  • Міністерству оборони, яке займатиметься організацією пошукових груп.

Оскільки до МВС запросили лише Олега Котенка, він відмовився від нової посади, повідомили джерела “Цензор.нет”. 

У коментарі hromadske сам Котенко підтвердив цю інформацію.

Він додав, що за весь час роботи його органу було проведено зустрічі з понад 10 тисячами сімей зниклих безвісти, більшість з яких змогли отримати відповіді на свої питання. За словами Котенка, він і надалі працюватиме над цими проблемами, але “без повноважень це буде важко”.

Нагадаємо, закон “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти” Верховна Рада ухвалила у 2018 році. Закон, зокрема, встановив, що за зниклою безвісти особою, яка була уповноважена на виконання функцій державою, зберігаються також і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування. Також особам, які зникли безвісти під час проходження військової служби внаслідок збройного конфлікту або воєнних дій, надаються гарантії, передбачені, зокрема, Законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”.

Закон також передбачав створення системи координації органів державної влади, громадських ініціатив та організацій, міжнародних партнерів заради розшуку людей, зниклих безвісти “за особливих обставин”. Таку координацію мала реалізовувати відповідна Комісія – постійний консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України.

Проте система координації, яка мала сприяти розшуку, так і не запрацювала. Не був створений і реєстр зниклих безвісти за особливих обставин, який мало адмініструвати державне підприємство зі сфери управління Міністерства юстиції України. Таким чином Україна не могла знати точної кількості людей, які зникли безвісти в умовах окупації та збройного конфлікту.

14 квітня 2022 Верховна Рада України ухвалила зміни до закону, які мали розблокувати роботу щодо розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Зокрема, згідно з цими змінами, за розшук стало відповідати Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. А саме – Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який є посадовою особою міністерства.

Також держателем Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, стало Міністерство внутрішніх справ, адже МВС мало всі необхідні засоби для того, щоб запустити цей реєстр швидко. 

20 травня 2022 року Кабмін призначив Олега Котенка Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

До його обов’язків входять координація розшуку зниклих та вирішення інших, пов’язаних з цим питань, відповідно до Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”.

Станом на 12 липня 2023 року до Єдиного реєстру зниклих безвісти внесли інформацію вже про більш ніж 24 тисячі українців. Про 7 тисяч з них немає жодної інформації. Водночас вдалося знайти 8 тисяч осіб, які були в списку. Внесення особи до реєстру є єдиним підтвердженням того, що людина вважається зниклою безвісти за особливих обставин. Рідні зниклих безвісти отримують витяги.


Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу es@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами. 

Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду  тощо для  документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні та притягнення винних до відповідальності.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter