Урядовцям стало соромно за мову ворожнечі – планують вживати рішучих заходів
Довгий час проблема дискримінації не була на порядку денному Міністерства культури України, але ситуацію слід змінювати.
За словами урядовиці, в Україні, з одного боку, непогане законодавство щодо захисту національних меншин, з іншого боку – існує проблема впровадження цього законодавства на місцях.
“Коли ми готуємо звіти по роботі Міністерства культури, формально виглядає все непогано – проводиться чимало культурних заходів, триває діалог між представниками громадськості. Однак повідомлення у ЗМІ є зворотною реакцією на нашу роботу. І поки ці результати невтішні”, – зізнається Фоменко.
Заступник міністра звертає увагу на численні випадки мови ворожнечі у ЗМІ на адресу вразливих груп населення. У першу чергу, це стосується внутрішньо переміщених осіб, ромів, біженців та мігрантів, представників ЛГБТ-спільноти.
“Тривалий час Міністерство культури розглядало свою роботу з точки зору забезпечення мовних прав, дбало про культурну сферу. А проблема дискримінації ніколи не була на порядку денному. Нині треба актуалізовувати питання саме недискримінації, протидіяти мові ворожнечі, расовій ненависті тощо”, – наголосила заступник міністра культури.
Світлана Фоменко також зауважила несистематичність і хаотичність підходів до вирішення проблем національних громад та відсутність міжвідомчої взаємодії.
“Це призводить до нашарування проблем. Прояви націоналізму та регіоналізму розцвітають у всьому світі. І скоро ці проблеми стануть ключовими для України”, – сказала Світлана Фоменко.
Перший заступник міністра культури підкреслила, що в рамках діяльності міністерства роботу щодо культурної взаємодії національних меншин слід виконувати “за штатним розкладом”, але свою увагу вже слід зосереджувати на питаннях недискримінації.
Під час зустрічі учасникам представили відео з різних новин, де мовою ворожнечі послуговувалися як пересічні громадяни, так і представники медичної сфери, місцевих органів влади аж до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ – Громадські організації звинувачують Авакова у маніпуляціях та використанні мови ворожнечі
“Мені зараз було соромно за те, що я побачила у відеоролику. Така концентрація проблем свідчить про те, що ані зусилля органів виконавчої влади, ані місцевих рад, не достатні, щоб протидіяти мові ворожнечі. Так само недостатньо і наших зусиль”, – зауважила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська і закликала, як державну владу, так і правозахисників краще працювати.
“Повернувшись у Крим, ми – кримські татари – для України були тривалий час недостатньо освічені, недостатньо могли представляти себе на публічному рівні. Нині я тут виступаю і як кримська татарка, і як внутрішньо переміщена особа, і як перший заступник міністра інформаційної політики. Сьогодні міністерства можуть представляти і представники національних меншин, ми можемо обіймати високі посади. Україна готова до змін”, – зауважила Джапарова.
Посадовиця також додала, що ключова робота міністерства полягає в проведенні комунікаційної стратегії, яка напряму стосується зменшення рівня нетолерантності. У першу чергу йдеться про переселенців.
“У нашій стратегії кілька напрямків. По-перше, це зруйнувати негативний імідж навколо ВПО, по-друге, змінити сприйняття ВПО органами місцевого самоврядування. Переселенці – це не проблема, а чинник, який сприяє розвитку громади. По-третє, сприяти тому, щоб внутрішньо переміщенні особи усвідомили, що вони самі можуть визначати своє майбутнє”, – прокоментувала Еміне Джапарова.
За її словами, також планується створення медійної платформи, за допомогою якої, зокрема, можна буде зменшувати рівень нетолерантності та протидіяти мові ворожнечі.
