Українці найкраще оцінюють доступність банків і поштових послуг, але критикують транспорт та громадські простори – дослідження

Українці найбільше задоволені доступністю торговельних, поштових послуг та банків. Проте низькою залишається фізична доступність транспортної інфраструктури, культурних та спортивних об’єктів. 

Про це свідчать результати першого всеукраїнського соціологічного дослідження впливу реалізації Стратегії безбар’єрності, яку провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології.

Ілюстративне зображення. Фото: КМДА

Так, упродовж 2025 року соціологи опитали 2500 мешканців у 22 областях України та Києві. Дослідження охопило спеціалізовані опитування людей з інвалідністю, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, батьків дітей з інвалідністю, представників національних меншин та інших груп.

Українці оцінили, наскільки доступні послуги, цифрові сервіси освіти, працевлаштування, медичної допомоги, реабілітації та рівень захищеності від дискримінації.

“Результати показують, що безбар’єрність в Україні поступово розвивається. Водночас люди очікують не окремих рішень, а цілісного й зрозумілого досвіду взаємодії з простором, транспортом, послугами та інституціями”, – зазначила радниця-уповноважена президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.

Найкраще респонденти оцінили фізичну доступність торговельних послуг (81%), поштових послуг (77%), банків та фінансових установ (70%), адміністративних послуг соціального характеру (67%), закладів охорони здоров’я (67%), релігійних закладів (64%) та громадського транспорту в межах населеного пункту (62%).

Результати опитування свідчать, що додаткової уваги потребують спортивні та культурні об’єкти. Лише 42% та 46% опитаних задоволені їхньою доступністю. Серед найбільших викликів також транспортна інфраструктура. Доступністю міжміських перевезень задоволені лише 58% опитаних.

“Дослідження зафіксувало, що бар’єри досі частіше відчувають люди з інвалідністю, люди старшого віку, мешканці сільських громад та ті, хто здійснює догляд за людьми з інвалідністю. Це тепер не лише припущення, а й доказові виміри”, – зауважила радниця з безбар’єрності.  

За її словами, це дослідження показує, у яких сферах зміни вже працюють, а де будуть потрібні нові підходи. 

“Справжня безбар’єрність вимірюється не кількістю реалізованих заходів, а тим, наскільки вільно людина може навчатися, працювати, отримувати послуги, пересуватися та брати участь у житті своєї громади”, – підсумувала вона.

Нагадаємо, що тисячі українців щодня стикаються з різними бар’єрами: фізичними, інформаційними, цифровими та суспільними. Кількість звернень до Омбудсмана щодо порушення права на рівність і доступність продовжує зростати. 

В Україні 10 громад почали розробляти безбар’єрні маршрути в містах. Міські простори будуть перебудовувати, щоб вони стали зручними для всіх.