Правозахисники засудили вибірковий тиск на учасників акції під Офісом президента 

Дата: 20 Травня 2020
A+ A- Підписатися

Низка громадських організації заявляє про застосування вибіркового тиску на учасників мирних зібрань під час карантину, зокрема безстрокової акції “Весна на Граніті”. Правозахисники закликали провести службові розслідування за фактом дискримінаційних й непропорційних дій залучених до охорони громадського порядку правоохоронців.

Про це йдеться у відповідному зверненні, яке, зокрема, підтримав Центр прав людини ZMINA.

Фото з фейсбук-сторінки “Весна_на_граніті” 
 
За даними моніторингу правозахисних організацій, 6 квітня поліція склала дев’ять адміністративних протоколів щодо учасників безстрокової акції “Весна на Граніті” і Акція почалася через створення Консультативної ради у Мінську і триває на Банковій під стінами Офісу президента з березня цього року. . 12 травня правоохоронці також спробували затримати учасників організованого в межах акції-перформансу. Під час неї демонстранти вимагали включити ветеранів до української сторони переговорників у Мінську.
 
За словами учасниці акції Ярини Чорногуз, складати протоколи про адміністративне правопорушення поліція приїхала в ніч з 5 на 6 квітня. При цьому напередодні поліцейські зачитували мітингувальникам постанову Кабміну щодо карантинних заходів, тож вони продовжували акцію у масках та з дотриманням соціальної дистанції у два метри.
 
“Ми всі писали розлоге пояснення, чому вважаємо наші дії законними. Був момент, коли групки різні перетнулися на сходах, то в цей момент нас сфотографували. І зараз це фото є в матеріалах справи, хоча й там видно, що люди, які там зображені, дотримуються дистанції. Вже після того, як вони склали протокол, нас сфотографували”, – зазначила активістка.

За інформацією Чорногуз, суд щодо цього інциденту мав відбутися 14 травня, але його перенесли на 12 червня.

Делегація секти карантинних адмінпорушників на граніті в Печерському районному суді. З матеріалами справи. Засідання…

Опубліковано Яриною Чорногуз Пʼятниця, 15 травня 2020 р.

Водночас, зі слів активістки, після цього інциденту поліція почала прискіпливіше ставитись до безстрокового протесту “Весна на граніті”. Зокрема під ОП заборонили приносити речі для активістів (ковдри, відра тощо) та писати крейдою на підлозі.

Перформанс 12 травня “Весна на граніті” анонсувала окремо. Він включав театралізовану складову: один з учасників Петро Стефарук підніс до Ярини Чорногуз відро з бензином і велосипедною шиною, підпалив його, а Ярина перекинула ногою відро на землю, після чого вогонь погасили, а учасники почали скандувати свої вимоги щодо включення ветеранів до переговорної групи.

За словами активістки, через деякий час поліція затримала Стефарука і почала виводити з площі, але завдяки втручанню Чорногуз та інших активістів його відпустили.

На думку представників правозахисних організацій Центр громадянських свобод, асоціація УМДПЛ та Центр прав людини ZMINA, частина із зафіксованих випадків свідчить про можливий умисний тиск на учасників мирних зібрань через використання нових правових інструментів, які призначені для протидії поширенню COVID-19  в Україні. У відкритій заяві правозахисників йдеться, зокрема, про вибірковість застосування карантинних обмежень у випадку акцій “Весни на граніті”.

Така реакція поліції викликає здивування з огляду на те, що організатори та учасники інших акцій, наприклад, під час зібрання щодо розслідування вбивства активістки Катерини Гандзюк від 27 квітня,  протесту рестораторів від 2 травня чи протесту підприємців 3 травня (у Києві під ОП – Ред.), могли вільно реалізовувати своє конституційне право на свободу мирних зібрань. З огляду на це, дії правоохоронців щодо учасників акції «Весна на граніті» виглядають не тільки такими, що порушують права на мирне зібрання, але також є дискримінаційними і непропорційними”, – зауважують автори звернення.

Карантин став своєрідним тестом і для органів правопорядку, і для активістів щодо того, як в Україні дотримуються права на мирні зібрання, вважає член правління громадської організації “Правозахисна ініціатива” Михайло Лебідь. Він додає, що проаналізував 25 судових рішень із єдиного реєстру, коли людям виписували протоколи за порушення правил карантину.  

«Серед цих 25 справ суд визнав винними громадян тільки у чотирьох випадках. У нас, як ви знаєте, не прецедентне право, тому за однакових умов можуть бути різні рішення у різних суддів. Так от, із цих чотирьох випадків у двох суд обмежився усним зауваженням – з огляду на те, що порушення незначне, на думку суду. А лише у двох випадках із 25 наклали штраф у 17 тисяч гривень: здається, священику за проведення релігійного зібрання і ще комусь, точно не можу згадати. А тенденція зараз наступна: що далі, то менше чіпають протестувальників, і то більше, як видно з новин, протестів відбувається», – зазначає Лебідь.

За його словами, ні Кабінет міністрів, ні органи місцевого самоврядування не можуть своїми підзаконними актами обмежувати конституційне право громадян на мирні зібрання, якщо тільки не запроваджено воєнний або надзвичайний стан, а цього в Україні не відбулось.

Між тим моніторинг ЦГС та УМДПЛ, який організації проводили з 4 по 15 квітня, зафіксував 41 випадок порушень прав людини з боку правоохоронців у зв’язку із запровадженням карантину. Зокрема йдеться про порушення свободи мирних зібрань, свободи пересування тощо.

Водночас спостерігачі зауважили й низку позитивних тенденцій: у Черкасах поліція спільно з благодійниками налагодила видачу захисних масок тим, хто їх потребує, а суди дедалі частіше обирають особам, підозрюваним у скоєнні правопорушень, запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, тим самим зменшуючи ризик поширення коронавірусу у слідчих ізоляторах та ізоляторах тимчасового тримання.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: