Україні варто переосмислити підходи до захисту прав бранців Кремля – правозахисники
Учасники Платформи міжнародних дій зі звільнення Росією українських політичних в’язнів вважають, що на тлі дедалі більшої кількості бранців Кремля варто переосмислити підходи до засобів захисту прав українських громадян, яких незаконно утримує країна-агресор.
Про це повідомляє Кримська правозахисна група (КПГ).
Еміне ДжепароваЯк нагадала перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова під час третього засідання платформи, понад 140 громадян України залишаються незаконно заарештованими Росією за політично мотивованими звинуваченнями й ця кількість продовжує зростати.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну окупаційна влада незаконно ухвалила вироки кримським політв’язням, а загальний термін їхнього ув’язнення вже становить понад 1 300 років.
“Найбільшу складність у забезпеченні їхнього захисту становить їхнє насильне вивезення з Криму, засудження та ув’язнення в тюрмах по всій території Росії. Найуразливіша категорія політв’язнів – літні люди, яким окупанти не забезпечують нормальних умов ув’язнення, які мужньо відбувають свої драконівські терміни ув’язнення, хворіючи на найрізноманітніші важкі хвороби без належного медичного супроводу”, – сказала Джапарова.
Керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник нагадала про 67-річну Галину Довгополу, яку засудили до 12 років позбавлення волі за політичні погляди. Вона публічно висловлювала засудження тимчасової окупації Криму та підтримувала зв’язок з українськими волонтерськими організаціями на території, підконтрольній уряду України.
“Повернення Галини Довгополої, якій 67 років і яка перебуває в складних умовах у колонії у Владимирській області РФ, – це дійсно наразі питання життя чи смерті”, – підкреслила Ольга Скрипник.
Керівниця КПГ також нагадала, що за адресою колонії Сімферополя відкрито новий слідчий ізолятор. За даними КПГ, це СІЗО розраховано на 458 місць, курує його ФСБ РФ. Наразі, за інформацією правозахисної організації, у цьому ізоляторі понад 110 осіб, більшість із яких – цивільні мешканці окупованих після 24 лютого 2022 року територій України, зокрема Херсонської та Запорізької областей. Серед незаконно утримуваних є громадські активісти, волонтери та представники місцевої влади.
Крім того, Ольга Скрипник запропонувала вести спільну кампанію.
“Спільна кампанія необхідна задля того, щоб люди, яких викрала РФ з новоокупованих територій та вивезла до Криму, були звільнені та повернулися додому. Щоб весь світ знав і про ці злочини Росії”, – підкреслила правозахисниця.
Учасники платформи домовилися посилити дії України щодо привернення уваги міжнародної спільноти до систематичності вчинення репресій з боку Росії стосовно громадян України, нарощування подальшого тиску на російську сторону та забезпечення невідворотності покарання всіх причетних до воєнних злочинів.
Як відомо, Платформа міжнародних дій зі звільнення РФ українських політичних в’язнів – неформальний механізм, ініційований у липні 2020 року МЗС України з метою об’єднання зусиль національних суб’єктів як урядового сектору, так і громадянського суспільства, залучених до звільнення громадян України, які незаконно утримуються Росією за політичними мотивами.
