Україні потрібно розробити законодавство щодо служби у війську без зброї – Держетнополітики

В Україні треба розробити зміни до законодавства, щоб можна було служити у війську, не беручи до рук зброї за релігійними переконаннями. 

Про це сказав начальник відділу у справах релігії Держслужби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) В’ячеслав Горшков під час круглого столу, присвяченого темі альтернативної служби, передає ZMINA.

Фото: Івано-Франківська ОДА

“У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою”, – йдеться у Конституції. 

Під час війни заміна військової служби альтернативною законодавством не передбачена. Відповідно до указу президента від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, із 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, разом з ним застосовуються певні обмеження прав та свобод громадян.

У Звіті ЄС про розширення за 2025 рік зазначається, що Україні необхідно встановити гарантії захисту осіб від кримінального переслідування у разі відмови від військової служби з релігійних переконань, враховуючи записку amicus curiae Венеційської комісії від березня 2025 року. Низку людей, які заявляли про відмову від військової служби з релігійних переконань, засудили до позбавлення волі за ухилення від військової служби. 

За словами адвоката Дмитра Фіцика, який веде справи мобілізованих вірян, їм висувають обвинувачення за ухилення від мобілізації та непокору. 

“У мене 14 судових справ, де я здійснюю захист віруючих чоловіків, які за переконаннями не можуть прийняти  присягу і взяти до рук зброю. Ще є два процеси, де я здійснюю захист за статтею “Непокора”. Наприклад, чоловік, який за переконаннями не може використовувати зброю, спершу заступив на посаду кухаря, а коли отримав наказ на вихід на бойове розпорядження, відмовився”, – розповів він.

Наразі в Україні немає жодного нормативно-правового акта, який би забезпечив військовослужбовцям можливість і право відмовитися від виконання наказу бойового характеру.

“Нам потрібно розробити або зміни до законодавства, або новий закон”, – зазначив Вʼячеслав Горшков.

Він поділився досвідом інших країн. Наприклад, у Вірменії діють два види альтернативної служби: невійськова та у війську, але без зброї. Є спеціальна позначка на військовій формі, тож від людини на посаді кухаря ніхто не вимагатиме використання зброї. 

Горшков також звернув увагу, що з активізацією процесу євроінтеграції України, окремо постала тема альтернативної служби, бо є певні вимоги ЄС щодо врегулювання цього питання в Україні.

“Ми маємо настільки серйозний виклик, що можемо сказати, що Україна є першопроходцем в цій ситуації. Бо важко знайти країну, особливо в Європі, яка б в умовах такої війни забезпечувала альтернативну службу. І тому складно знайти якусь модель, яку б ми могли запозичити й застосувати в українських реаліях”, – зауважив начальник відділу у справах релігії ДЕСС.

Він розповів, що наразі розробляється новий підхід у державно-конфесійних відносинах. Один зі складників стосується можливості проходити альтернативну службу. Так, приклад такого підходу – встановлення капеланського служіння в різних сферах. Діяльність військових капеланів наразі врегульована законом: капелан – це людина, яка перебуває на офіцерській посаді, отримує гроші від держави, але  є священнослужителем. Водночас військові капелани є некомбатантами, які не беруть участі в бойових діях та не отримують зброю.

“Важливо зрозуміти, хто буде розробником або нового закону, або змін до чинного закону про альтернативну службу. Питання альтернативної служби лише частково стосується державно-конфесійних відносин. Здебільшого це питання врегулювання працевлаштування людини: де вона буде обліковуватись, служити, хто буде їй платити, в яких умовах”, – наголосив Горшков.

Тож, за його словами, до розробки змін до законодавства крім ДЕСС має долучатися Мінекономіки, Міноборони, інші відомства.

Український уряд в контексті вступу до ЄС у травні 2025 року затвердив дорожню карту з верховенства права. У цьому стратегічному документі одним із завдань є розроблення та прийняття закону щодо забезпечення права на проходження альтернативної служби під час воєнного стану зі строком виконання у другому кварталі 2026 року. Виконання цього заходу має забезпечити право на сумлінну відмову від військової служби з мотивів релігійних переконань.

Заступник начальника відділу юридичного забезпечення та правової аналітики ДЕСС Ярослав Котилко розповів, що при Держетнополітики створили відповідну робочу групу, до якої залучали представників Міністерства оборони, Уповноваженого з прав людини, інших відомств. Експерти вивчали, як використати міжнародний досвід альтернативної служби.

Він пояснив, що чинна система альтернативної служби передбачає, що людина проходить її на підприємстві, де отримує зарплату від роботодавця. Це створює ситуацію дискримінації щодо строковика, який проходить службу. У  європейських країнах і “альтернативники”, і строковики отримують оплату із державного бюджету на рівних умовах.

За словами Котилка, нещодавно уряд визначив, що розробкою закону щодо альтернативної служби займатиметься Мінекономіки, водночас ДЕСС готова долучитися для напрацювань норм щодо перевірки істинності релігійних переконань.

Нагадаємо, у жовтні парламент ухвалив за основу законопроєкт №13646, який прибирає із закону про соцзахист військових норму про альтернативну службу та можливість звільнитись з війська за релігійними віруваннями.

За понад три роки повномасштабної війни в Україні не задовольнили жодної заяви на проходження альтернативної служби. Водночас суди карають чоловіків, які відмовляються брати до рук зброю через релігійні переконання.