Українці припускають, що за певних обставин можна обмежити права наркозалежних, ексзасуджених та олігархів

Наразі доволі високий відсоток українців підтримує обмеження прав інших людей безумовно чи за певних умов. Найвищий рівень цього спостерігається стосовно людей, які мають наркотичну залежність (73%), а також олігархів (67%) і колишніх засуджених (62,5). 

Такими є результати четвертого загальнонаціонального соціологічного дослідження, яке проводив Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та Центром прав людини ZMINA.

Так, велика частка опитаних воліє безумовно чи за певних обставин обмежити в правах ромів і ЛГБТ-людей: 47 та 45% відповідно. Переважно не хочуть жодним чином обмежувати в правах внутрішньо переміщених осіб, безробітних, українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення, тих людей, які залишилися на окупованих територіях, і бездомних людей. 

Дослідники зазначили, що існують певні вікові відмінності у відповідях респондентів щодо того, чи можна обмежувати певні групи в правах. Старші респонденти з більшою готовністю висловлюють таку припустимість. Найбільше це простежується саме в ставленні до ЛГБТ-людей. Серед молоді 52,5% опитаних кажуть про те, що не можна обмежувати в правах людей через їхню сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність. Серед людей, старших за 55 років, з цим погоджуються лише 39%. У ставленні до обмеження прав людей, які залежні від наркотичних речовин, 25% молоді кажуть, що їх не можна обмежувати в правах, а серед старших таких менш ніж 16%.

Майже аналогічні закономірності простежуються і залежно від рівня освіти респондентів: що вищий рівень освіти опитаних, то менше вони схильні відповідати, що певну групу можна обмежувати в правах. Це стосується фактично всіх досліджуваних груп.

Певні особливості простежуються і в конфесійному розподілі. Так, 58,5% нерелігійних респондентів вважають, що ЛГБТ-людей не можна обмежувати в правах, тоді як серед релігійних ці показники суттєво нижчі. Найнижчі вони у вірян УПЦ МП, серед яких лише 19% опитаних вважають, що обмежувати в правах ЛГБТ-людей не можна.

З огляду на регіональні особливості, на заході країни є найбільша кількість людей, які припускають можливість безумовно чи за певних умов обмежувати групи в правах. Це стосується практично всіх груп, зазначених у питальнику.

Утім, соціологи звертають увагу на те, що водночас традиційно для всіх опитувань більшість респондентів декларує підтримку універсальності прав людини. Серед пропонованих для оцінювання тверджень абсолютна більшість респондентів погодилася з тим, що раса чи національність не мають впливати на наявність того чи іншого права людини (88,5%). Аналогічна ситуація і з тим, що такого впливу не має бути за ознакою статті чи віку (89%). 

Загальнонаціональне опитування про права людини в Україні провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва разом із Центром політичної соціології з 29 жовтня по 12 листопада 2023 року. Це відбулося в співпраці з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та Центром прав людини ZMINA. Дослідники опитали 2001 респондента віком від 18 років. Максимальна випадкова похибка вибірки становить 2,3%, але варто враховувати систематичні відхилення через вимушену міграцію мільйонів громадян унаслідок війни в Україні. Це вже четверте дослідження “Що українці знають та думають про права людини”.

Нагадаємо, що, згідно з результатами цього ж дослідження, свобода, безпека та справедливість є трьома цінностями, які більшість українців вважає основними.

Щодо інших варіантів, то: 

• 71% обрали гідність; 
• 62,6% – рівність; 
• 57,5% – відповідальність; 
• 55,3% – вільний розвиток особисті; 
• 54,4% – патріотизм; 
• 50,4% – порядок; 
• 49,5% – законослухняність. 

Закривають перелік мораль, матеріальна забезпеченість та толерантність, що набрали 40, 38 та 33% відповідей. 

Фото обкладинки: Canva

Читайте також: “Ув’язнені” дискримінацією: правозахисниця про життя жінок після місць несвободи