Українці оформили понад 62 тисячі витягів із Реєстру осіб, зниклих безвісти – Добросердов

Родини зниклих безвісти отримали вже понад 62 тисячі витягів із Єдиного реєстру осіб, які зникли за особливих обставин.

Про це в інтерв’ю “Укрінформу” розповів уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Артур Добросердов.

Ілюстративне зображення. Фото: “Україна.info”

Він пояснив, що одні й ті самі родини іноді звертаються по витяги кілька разів. Наприклад, спершу документ може отримати дружина зниклого, пізніше – його мати, а згодом – ще раз, коли для оформлення соцвиплат чи державних гарантій вимагають оновлений документ.

Такий витяг дає право на відстрочку від мобілізації іншому члену родини, може бути підставою для отримання пенсії у зв’язку із втратою годувальника або оформлення виплат родині військовослужбовця, який зник.

Добросердов наголосив, що полонені мають залишатися в цьому реєстрі, оскільки зникли саме за особливих обставин. Якщо їх виключити з реєстру, це обмежить їхні права, а такі дії – незаконні. Навіть коли через Червоний Хрест надходить підтвердження, що особа перебуває в полоні, все одно немає точної інформації про її місце перебування.

За словами уповноваженого, поки місцеперебування невідоме, держава не має права зупиняти розшук. 

“Ми точно розуміємо, що ця особа не є вільною у своїх діях, рухах і реалізації своїх намірів, тому розшук не припиняється”, – пояснив він.

Також Добросердов пояснив різницю між депортованими, переміщеними особами та тими, хто зник безвісти. За його словами, є окремий реєстр для переміщених і депортованих осіб, зокрема дітей. Це стосується, переважно, цивільного населення, яке залишилось на окупованій території. Коли окупаційна влада примусово переселяє людей в межах тимчасово окупованих територій – це незаконне переміщення. Утім, якщо їх вивозять до Росії – це вже депортація. 

“Якщо з такими родинами взагалі пропадає зв’язок і ми не знаємо про їхню долю, то реєструється кримінальне провадження і, відповідно, далі вони набувають статусу зниклих безвісти за особливих обставин”, – додав уповноважений.

Він також повідомив, що в реєстрі наразі є 866 судових рішень про визнання осіб померлими. У деяких випадках рідні мають докази або підстави вважати, що людина загинула, однак тіло не знайдено, і зареєструвати смерть у реєстрі актів цивільного стану неможливо. Лікар не може видати свідоцтво про смерть без огляду тіла, тому родини мають право (але не зобов’язані) звертатися до суду. Суд може визнати особу померлою, якщо є достатньо доказів.

Таке рішення важливе для розвʼязання майнових питань: розподілу спадщини, подання заяв на компенсацію за зруйноване чи пошкоджене житло, розірвання шлюбу або оформлення документів, пов’язаних із дітьми. Проте навіть у разі судового визнання смерті розшук не припиняється. Його зупиняють тільки тоді, коли особа повертається живою або коли слідство встановлює особу загиблого на підставі експертизи й відповідного рішення слідчого чи прокурора.

Нагадаємо, що однією з найпоширеніших проблем взаємодії родин безвісти зниклих із представниками військкоматів та військових частин є помилки під час оформлення документів про зниклих захисників. Окрім цього, військове керівництво може із затримками передавати рідним інформацію щодо проведення службового розслідування про обставини смерті військовослужбовця та нарахування одноразової грошової виплати.

Читайте також: Як подати заяву на компенсацію до Реєстру збитків через зниклого безвісти родича – інструкція