Україна стала другою найгіршою країною в регіоні за кількістю невиконаних постанов ЄСПЛ. На першому місці – Росія

Україна є другою найгіршою країною в регіоні, після Російської Федерації, за загальною кількістю провідних і постанов Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), що очікують імплементації.

Ситуація в цій сфері вимагає серйозного поліпшення, заявили експерти – учасники конференції з питань виконання рішень ЄСПЛ в Україні, яка відбулася в Києві, передає кореспондентка ZMINA. 

Джерело: Global Look Press / Mateusz Wlodarczyk

У країні спостерігається реальна проблема з імплементацією відповідних постанов, а заходи, необхідні для припинення повторюваних порушень прав людини, не вживаються, вважають правозахисники.

Це також підтверджується аналізом конкретних справ, який показує, що кричущі порушення прав людини залишаються актуальними для країни через багато років після ухвалення відповідних постанов ЄСПЛ.

Щодо причин відсутності систематичної імплементації, фахівці Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) та Харківської правозахисної групи (ХПГ) найважливішими вважають такі:

• Більшість справ, розглянутих ЄСПЛ, виявляють довгострокові системні проблеми з правами людини, які вимагають рішучих дій від влади. Натомість підхід влади часто є надмірно громіздким та формальним.
• Багато з цих системних проблем пов’язані із судовою системою, зокрема з правом громадянина на справедливий судовий розгляд і правом на ефективний засіб правового захисту. Їхнє порушення змушує жертв звертатися до ЄСПЛ по правосуддя, у такий спосіб перевантажуючи Страсбурзький суд.

“Коли потрібні жорсткі реформи, влада створює комісію або навіть кілька, які потім розходяться в думках щодо оптимального шляху”, – прокоментував ситуацію з невиконанням постанов ЄСПЛ юрист Центру стратегічного захисту ХПГ Геннадій Токарев. 

Також серед перешкод на шляху імплементації рішень Європейського суду правозахисники назвали:

• обмежене співробітництво між представниками влади, відповідальними за вжиття заходів, необхідних для задоволення вимог, зазначених в ухвалах ЄСПЛ, та іншими учасниками процесу;
• брак знань про захист прав людини в межах системи ЄСПЛ державних службовців, посадовців та суддів, особливо на місцевому рівні.

Щоб покращити ситуацію, яка виникла, зокрема, через брак ресурсів в Україні для запровадження реформ, правозахисники запропонували заручитися додатковою підтримкою Ради Європи та ЄС, які могли розділити витрати на розроблення відповідної правозахисної структури на рівні інститутів в Україні. 

Водночас деякі перешкоди можна подолати за допомогою впровадження інклюзивної процедури на національному рівні, яка б дозволила всім сторонам процесу представляти свої ідеї та бути почутими, вважають експерти. 

Вони назвали запровадження парламентського нагляду за виконанням постанов ЄСПЛ важливим досягненням, хоча й наголосили на тому, що оцінювати ефективність цього кроку ще зарано.

Також правозахисники вважають за необхідне поліпшити національний правовий потенціал для того, щоб заявники, їхні адвокати та місцеві громадські організації могли використовувати всі можливості, надані в межах механізму Ради Європи щодо захисту прав людини, включно з участю в наглядовому процесі Кабміну Ради.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що президент Володимир Зеленський вніс зміни до Указу “Про конкурс із добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України”, які серед іншого передбачають консультації щодо списку претендентів з Радою Європи.

Відтепер комісія за результатами співбесіди та з урахуванням результатів тестування на знання мов Ради Європи формуватиме рейтинг учасників конкурсу. Робитимуть це з дотриманням вимоги щодо гендерного балансу.

Уже після цього учасників заноситимуть до списку, який і скеровуватимуть на попередній розгляд у Раді Європи.

З червня 2010 року суддею ЄСПЛ від України є Ганна Юдківська. Термін її повноважень закінчився ще у квітні 2019-го, але їх продовжують автоматично до обрання наступного судді.

Фото обкладинки – з відкритих джерел