Україна потребує ефективного механізму повернення цивільних з полону – правозахисниця Ірина Седова
Україна потребує ефективного механізму повернення цивільних з полону, і насамперед у списках на обмін мають бути бранці Кремля з проблемами зі здоров’ям, ті, хто ризикує не дожити до кінця строку.
Про це сказала експертка Кримської правозахисної групи Ірина Седова під час презентації правозахисниками Центру прав людини ZMINA списку політв’язнів, які потребують лікування.
Ірина Седова. Джерело: Docudays UA“Міжнародне гуманітарне право не має таких норм, щоб міняти цивільних на цивільних, бо це може призвести до жахливих злочинів, коли людей хапатимуть на вулиці як заручників. Хоча росіяни й так це роблять. Але все одно такий механізм можна створити, щоб внести до списків на повернення додому в’язнів, насамперед хворих, які перебувають у критичному стані й до звільнення можуть не дожити”, – сказала правозахисниця.
Також необхідно домогтись ефективної роботи міжнародних моніторингових правозахисних місій на окупованих територіях або на території Росії, які точково приходитимуть до цих в’язнів, розголошуватимуть їхні проблеми, щоб вони стали публічними, вважає Седова.
Водночас треба залучати міжнародні гуманітарні організації до перемовин щодо звільнення політв’язнів.
“Той самий Червоний Хрест. Якщо вони надаватимуть списки хворих бранців Кремля, можливо, з’явиться більше можливостей звільнити їх з полону вже зараз, а не чекати закінчення війни”, – сказала експертка.
Зі свого боку українська влада має підтримувати громадські організації, які документують випадки переслідування політв’язнів і намагаються допомагати хворим заручникам РФ.
Також бажано створити окремий напрям, представники якого займатимуться визволенням саме цивільних заручників: не військовополонених, а суто цивільних, вважає Седова. Це величезна робота, таких людей було багато з 2014-го, але з початком повномасштабного вторгнення стало набагато більше.
“Ми фіксуємо нові випадки, наприклад коли людину з інвалідністю викрали на Херсонщині. Зараз вона перебуває в СІЗО, цьому є докази, але окупанти не зізнаються, що вона в них. Не відповідають навіть на запити адвоката”, – сказала експертка.
Такі приклади непоодинокі, уточнила вона.
Водночас, на переконання Седової, треба розробити державну програму фізичної й психологічної реабілітації хворих політв’язнів, яких змогли звільнити з полону, а також для членів їхніх родин.
“Тому що вони так само страждають, особливо психологічно. Коли твоя близька людина хвора і ти бачиш, як вона повільно вмирає в ув’язненні й ніхто її не лікує, – це величезний жахливий стрес для родини”, – сказала правозахисниця.
Щодо закону про соціальну підтримку політв’язнів та членів їхніх родин, він чудово написаний, але до нього треба підзаконні акти, де буде чітко розписано, як цей документ має втілюватися в життя, вважає Седова.
“Так, родини політв’язнів мають право отримувати 100 тисяч гривень на рік, коли людина в полоні, і ще 100 тисяч, коли вона звільниться. Але на це треба в державний бюджет закласти на 2024 рік гроші. Це важливо, бо родини зможуть домовитися з адвокатом, який фізично зайде в СІЗО або в колонію, подивиться, що відбувається з людиною. І спробує домогтися, щоб їй можна було передати ліки, бо на сьогодні єдиний шанс урятувати ув’язнених – передавати медпрепарати з волі”, – наголосила Седова.
Нагадаємо, що, за даними Центру прав людини ZMINA, 21 український політв’язень Кремля має проблеми зі здоров’ям, і цих людей не лікує Росія. Серед них є в’язні із серйозними захворюваннями та інвалідностями, які без медичної допомоги можуть померти в неволі.
