Україна піднялася на 18 позицій в Індексі свободи преси від “Репортерів без кордонів”
Цьогоріч Україна піднялася на 18 позицій у світовому Індексі свободи преси. Вона займає 61 місце в рейтингу, який кожного року складає міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” (RSF).
Про це йдеться на сторінці України в Індексі свободи преси – 2024 від RSF.
“Україна піднялася на 18 позицій в рейтингу свободи слова Reporters sans frontières / Reporters Without Borders / RSF опублікували щорічний рейтинг країн за індексом свободи слова. Україну поставили на 61 позицію, минулого року ми були на 79 місці. Зі 100 можливих балів ми набрали 65, покращивши ситуацію на 3,81 пункту. Нашими сусідами стали: Південна Корея, Ліберія і Болгарія“, – написав народний депутат Верховної Ради України, голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Як зазначають в RSF, підвищення позиції України в рейтингу відбулося завдяки покращенню двох показників: безпеки, тобто меншій кількості вбитих журналістів за рік, і політичної ситуації. Там також зауважили, що в Україні водночас економічний та законодавчий показники погіршилися.
“Попри серйозне зростання, фактор безпеки все ще залишається невисоким. Бо ми країна у війні, інакше не може бути. Наразі Україна на 142 місці саме за безпековим індикатором. Якби не російська агресія – могли би претендувати мінімум на топ-50. Ось хто і є ключовий ворог свободи слова у нас“, – вказав Юрчишин.
У звіті RSF експерти підкреслюють, що після початку повномасштабного російського вторгнення РФ в лютому 2022 року в Україну, наша країна стала “центральним медійним гравцем”.
“Медіасектор несе на собі основний тягар наслідків повномасштабного російського вторгнення, яке порушує роботу редакцій і навіть ставить під загрозу їхнє економічне виживання. На територіях, що знаходяться під контролем РФ – Криму, анексованому у 2014 році, а також Донбасі та територіях, окупованих російською армією у 2022 році – українські ЗМІ змушують мовчати та замінюють кремлівською пропагандою“, – наголосили в RSF.
“Репортери без кордонів” звертають увагу на те, що війна послабила українську економіку, це призвело до втрати передплатників і рекламодавців та закриття або скорочення діяльності кількох сотень медіа. Найбільше постраждали від цих викликів місцеві та друковані ЗМІ.
Війна кардинально змінила роботу українських журналістів та сюжети, які вони висвітлюють, “російські напади по всій країні перетворили їх усіх (журналістів – ред.) на військових репортерів”, йдеться у звіті.
Експерти наголошують, що попри тиск українські ЗМІ продовжують висвітлювати соціальні теми та відігравати важливу роль у викритті корупції серед еліти країни.
Правозахисники також відзначають, що гендерна нерівність в українських засобах масової інформації залишається проблемою, яка ще більше загострилася після повномасштабного російського вторгнення.
Цьогоріч у рейтингу RSF до першої трійки лідерів увійшли Норвегія, Данія та Швеція. Водночас найгірша ситуація зі свободою преси в Ірані, Північній Кореї, Афганістані, Сирії та Еритреї.
Також за останній рік організація зафіксувала “тривожну” тенденцію зі свободою преси у світі та посилення тиску на журналістів з боку держави.
“Дедалі більше урядів і політичних органів влади не виконують своєї ролі гарантів найкращого середовища для журналістики та права громадськості на надійні, незалежні й різноманітні новини та інформацію”, – зазначають експерти.
Нагадаємо, у 2023 році Україна попри російську агресію різко покращила позицію у всесвітньому рейтингу свободи преси, посівши 79-ту сходинку. Позаторік наша країна перебувала на 106-й позиції, 2021 року – на 97-й.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що, за даними “Репортерів без кордонів”, російська агресія проти України суттєво вплинула на свободу слова не лише в Україні та самій РФ, але й у країнах Європи та Центральної Азії.