Україна попри російську агресію суттєво покращила позицію в Індексі свободи преси від “Репортерів без кордонів”

Дата: 03 Травня 2023
A+ A- Підписатися

Україна попри російську агресію різко покращила позицію у всесвітньому рейтингу свободи преси, посівши 79-ту сходинку; торік наша країна перебувала на 106-й позиції, 2021 року – на 97-й.

Про це йдеться на сторінці України в Індексі свободи преси – 2023 від міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів” (RSF).

Журналісти в Бучі. Фото: Борис Корпусенко

“Війна, розпочата Росією 24 лютого 2022 року, поставила під загрозу виживання українських ЗМІ. У цій “інформаційній війні” Україна стоїть на передовій опору експансії кремлівської системи пропаганди”, – йдеться в описовій частині до Індексу.

Водночас дослідники зазначили, що український медіаландшафт різноманітний, але частково залишається під контролем олігархів, які володіють більшістю національних телеканалів.

Російське вторгнення мало великий вплив на українські ЗМІ, порушивши їхню роботу та поставивши під загрозу їхнє економічне виживання. На територіях під контролем Росії – в Криму, анексованому 2014 року, Донбасі та районах, окупованих російською армією 2022 року, – українські ЗМІ замовчуються та замінюються кремлівською пропагандою.

Інформаційна війна з Росією ще до вторгнення завдавала шкоди медійному середовищу України, зазначили дослідники. Українська влада заборонила ЗМІ, які вважаються прокремлівськими, а також обмежила доступ до російських соцмереж. Такі обмежувальні заходи посилилися з початку російського вторгнення. ЗМІ, що поширюють російську пропаганду, заблоковані.

Водночас російська армія навмисно атакує журналістів, медіа та телекомунікаційну інфраструктуру, щоб перешкодити українським громадянам отримати доступ до незалежних новин та інформації.

У законодавчому контексті дослідники RSF зазначили, що після революції Майдану 2014 року в Україні ухвалили кілька пакетів медіазаконів, які регулюють прозорість ЗМІ, доступ до інформації та захист журналістів. Найзнаковішою з цих реформ стало створення незалежного суспільного мовника “Суспільне” 2017 року, вважають експерти.

Новий закон про медіа, ухвалений наприкінці 2022 року після років підготовки, покликаний погодити Україну з європейським законодавством про медіа. Водночас застосування воєнного стану інколи призводить до обмеження журналістів щодо висвітлення, йдеться в аналітичній записці RSF.

В економічному контексті внаслідок російського вторгнення українські медіа втратили багатьох передплатників і рекламодавців, йдеться в дослідженні. У поєднанні з іншими наслідками війни, такими як руйнування, порушення ланцюгів постачання та вимушене звільнення працівників, ситуація загрожує виживанню багатьох українських ЗМІ. Кілька сотень ЗМІ були змушені закритися, а інші скоротили свою діяльність і тимчасово відсторонили своїх співробітників без збереження заробітної плати. Найбільше постраждали від цих викликів регіональні медіа.

У RSF окремо наголосили на тому, що після повномасштабного російського вторгнення наприкінці лютого 2022 року журналісти в Україні перебувають у більшій фізичній небезпеці, ніж будь-коли. Вони часто стають цілями для військових, попри те що демонструють посвідчення “Преса”. Кількість убитих або поранених репортерів постійно зростає.

Дослідники пояснили, що рейтинг країн в Індексі розраховується на основі кількісних і якісних досліджень. Свобода преси оцінюється з погляду політичного контексту, правової бази, економічного контексту, соціокультурного контексту та безпеки. Показники оцінюються на основі кількісного дослідження зловживань, допущених щодо журналістів та ЗМІ, а також якісного дослідження, заснованого на відповідях сотень відібраних RSF експертів зі свободи преси (журналістів, науковців, правозахисників) на близько 100 питань.

Зокрема, за законодавчим показником Україна в Індексі посідає 36-те місце, за безпековим – 165-те.

“Український медіаландшафт різноманітний, але залишається значною мірою у владі олігархів, які володіють усіма національними телеканалами – за винятком державної медіагрупи “Суспільне” – і впливають на їхні редакції. Цей регіон також перебуває під постійною загрозою з боку російських військ. На підконтрольних Росії територіях – анексованому у 2014 році Криму, Донбасі та окупованих армією районах у 2022 році – українську пресу замовчують і часто замінюють кремлівською пропагандою”, – пояснили дослідники на сторінці України.

Водночас на сторінці пояснювальної записки до Індексу свободи преси про Україну йдеться, що “президент Зеленський, який пообіцяв боротися з впливом олігархів у ЗМІ, не приніс очікуваних змін”. Про те, що провідні медіагрупи зараз беруть участь у виробництві єдиного телемарафону, у дослідженні не згадано.

Для довідки: перші п’ять місць Індексу свободи преси – 2023 посіли відповідно Норвегія, Ірландія, Данія, Швеція та Фінляндія. Росія на 164-му місці зі 180. Останні позиції посідають В’єтнам, Китай і Північна Корея.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що, за даними “Репортерів без кордонів”, російська агресія проти України суттєво вплинула на свободу слова не лише в Україні та самій РФ, але й у країнах Європи та Центральної Азії.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter