Україна не виконала двох важливих рекомендацій Європейської комісії проти расизму та нетерпимості

Дата: 02 Червня 2020
A+ A- Підписатися

Європейська комісія проти расизму та нетерпимості констатує невиконання Україною двох пріоритетних рекомендацій: влада не криміналізувала злочинів ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності, а також не скасувала судових зборів у справах ромів, які прагнуть довести свою особу, щоб отримати ідентифікаційні документи. 

Про це повідомляють у висновках органу щодо виконання двох пріоритетних рекомендацій, наданих Україні у 2017 році.

Так, попри рекомендації комісії Україна не внесла сексуальну орієнтацію та ґендерну ідентичність до Кримінального кодексу як ознаки, щодо яких скоюють злочини ненависті, та обтяжувальні обставини:

“У зв’язку з цим ЄКРН зазначає, що, згідно з Кримінальним кодексом, покарання за розпалювання ненависті чи насильства, мотивованого гомо-/трансфобією, не відбувається. Крім того, в обставинах, що обтяжують покарання, немає посилань на підстави сексуальної орієнтації та ґендерної належності під обтяжувальними формами певних злочинів або в статті Кримінального кодексу”

Комісія також рекомендувала державі відмовитися від судових зборів у справах ромів, які прагнуть довести свою особу, щоб отримати особисті ідентифікаційні документи.

Утім, зібрана органом інформація свідчить, що в цьому питанні також не відбулося жодних змін:

“Влада повідомила ЄКРН, що закон про судові збори 2012 року передбачає відстрочення сплати судового збору, зменшення його суми або звільнення від сплати. Ми, однак, розуміємо, що  законодавство є малосприятливим для ромів, які прагнуть довести свою особу, оскільки – як це не парадоксально – існує вимога довести нездатність сплачувати збори шляхом надання документальних доказів суду. У цьому контексті ЄКРН не виявила жодних ознак застосування цього положення в таких випадках”. 

У висновках зазначають, що вони ґрунтуються на відповіді уряду та інформації, зібраній з інших джерел. Висновки стосуються лише пріоритетних рекомендацій і не мають на меті надання всебічного аналізу всіх подій у питаннях боротьби проти расизму та нетерпимості в Україні. 

Читайте також: “Хто і як намагається відстояти право на насильство щодо ЛГБТ

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter