Україна має виконати понад 100 провідних рішень ЄСПЛ: яких системних проблем вони стосуються
Україна має виконати понад 100 провідних рішень Європейського суду з прав людини. Серед них “кричущі” проблеми – невиконання рішень національних судів, неправомірне поводження з боку поліції та умови тримання під вартою.
Про це розповів керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Директорату прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар під час обговорення на тему “Реформи прав людини, необхідні нам для вступу в ЄС”, передає ZMINA.
Онлайн-виступ Павла ПушкаряБільшість рішень ЄСПЛ не лише фіксують індивідуальне порушення прав людини, за ними йдуть заходи загального характеру – зобов’язання держав усунути причини проблем, які призвели до порушень прав людини. Тому для правозахисників рішення ЄСПЛ – це один з найчіткіших індикаторів, що вказують на проблему, яку потрібно розв’язати, зазначив програмний директор Центру громадянських свобод Володимир Яворський.
Він навів дані, що на 1 січня 2025 року в ЄСПЛ на розгляді було 60 350 справ. Наразі Україна посідає третє місце за кількістю цих справ після Туреччини й РФ, кількість справ у ЄСПЛ проти України становить 7703 (12,7% загальної кількості). До 7 березня 2025 року Україна мала на виконанні 2296 рішень ЄСПЛ, з яких закрито виконання в 1421 справі. Серед невиконаних залишалися 109 рішень, які визначено як провідні справи (“Leading cases”).
“Це справи, які визначають, де державі потрібно зробити системні заходи загального характеру, тобто виправити ситуацію. Умовно кажучи, можна сказати, що є понад 100 системних проблем, які потрібно виправити, що держава довгий час не виконує”, – зауважив Володимир Яворський.
Виконання рішень Європейського суду з прав людини буде певним фундаментом здійснення євроінтеграції у сфері з прав людини, тому що для ЄС рішення ЄСПЛ є важливими “маяками”, які свідчать про проблеми з дотриманням прав людини, звернув увагу він.
Тема виконання рішень ЄСПЛ стосується не тільки юридичних питань, це загалом питання розбудови європейської України, питання верховенства права, довіри до правосуддя і сталого демократичного розвитку держави, зауважив Павло Пушкар.
Він повідомив, що, за нещодавніми даними, на контролі Комітету міністрів Ради Європи зараз перебуває 909 справ проти України.
“Динаміка виконання, в принципі, позитивна. Але ми бачимо, наскільки важко даються кроки щодо виконання певних рішень, особливо складних, як багато часу займає виконання рішень стосовно системно-структурних проблем”, – зазначив Павло Пушкар.
За його інформацією, наразі на виконанні перебувають 134 провідних рішення ЄСПЛ.
“З моменту набуття чинності конвенції щодо України ми можемо говорити про закриття нагляду в 1423 справах. Це індивідуальні рішення, які менше стосуються проблем системно-структурного характеру, але це ті рішення, які відображають також і стан зміни практики на національному рівні”, – зауважив Пушкар.
Він звернув увагу, що серед проблем, які перебувають на виконанні, декілька, які є найбільш кричущими. Зокрема:
- невиконання рішень національних судів (група справ “Іванов / Бурмич”);
- неправомірне поводження з боку поліції і відсутність ефективного розслідування;
- неналежні умови тримання під вартою, відсутність належної медичної допомоги, проблеми законності тримання під вартою;
- незалежність судової влади, ефективність здійснення правосуддя, включно з надмірною тривалістю судових проваджень.
“Факт повномасштабної війни визнається як об’єктивна перешкода щодо виконання багатьох з цих рішень. Але якщо подивитися на питому вагу рішень ЄСПЛ, які є на виконанні, то близько 75% провідних справ перебувають під посиленим контролем Комітету міністрів упродовж 10–15, у деяких випадках – 20 років. Тут очевидно, що проблеми з таким тривалим виконанням напряму не пов’язані з війною”, – зазначив керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ.
Експерт дав рекомендації, що потрібно змінити в Україні для підвищення рівня виконання рішень ЄСПЛ. Найперше необхідна чітка політична воля на всіх рівнях і питання щодо питання виконання рішень ЄСПЛ на найвищому політичному рівні. Друге – посилити інституційну спроможність та координацію між різними органами влади, відповідальними за імплементацію рішень.
“Тут ідеться про експертний аналіз Закону “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” 2006 року, який потребує змін, щоб подолати проблеми системно-структурного характеру і чітко визначитися з тим, хто є відповідальним, зокрема політично, за проблематику виконання рішень ЄСПЛ”, – наголосив Павло Пушкар.
Зокрема, необхідно посилити й функцію парламентського контролю за виконанням рішень ЄСПЛ.
Одним з важливих аспектів змін Павло Пушкар назвав збільшення прозорості роботи щодо виконання рішень ЄСПЛ з метою більше залучити громадянське суспільство та правозахисні організації для надання рекомендацій щодо виконання заходів загального характеру чи застосування інструменту подань до Комітету міністрів.
Нагадаємо, ZMINA писала, що платформа обміну знаннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) тепер доступна українською мовою. Усунення мовних бар’єрів сприятиме тому, щоб європейська правова культура поширювалася в різні правові системи, а шлях до дотримання прав людини був коротшим. Про це розповіли в колонці судді Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський та перший заступник керівника апарату Верховної Ради Расім Бабанли.
