Україна має лібералізувати підходи до документів, виданих на окупованих територіях, – експерти

Дата: 09 Грудня 2020
A+ A- Підписатися

Уряд має розробити механізми, які забезпечать врахування інформації з документів, виданих на тимчасово окупованих територіях, а також визначитись із запровадженням концепції перехідного правосуддя в Україні. 

Таких висновків дійшли учасники онлайн-дискусії під час п’ятої Правозахисної НеКонференції на тему “Документи, видані в окупації: визнавати не можна ігнорувати”, передає кореспондент видання ZMINA

“Якщо говорити, що ми не визнаємо цих документів, то це означає, що ми відкидаємо, не працюємо з величезним масивом інформації і не створюємо жодних механізмів, щоб інформація, що міститься в цих документах, опинилася в державних органах України. І це в той час, коли Росія постійно та систематично лібералізує своє законодавство стосовно українських громадян, які проживають на сході. Така ситуація має підштовхнути державу Україна до напрацювання відповідних механізмів узяття до уваги та використання інформації з документів, виданих на окупованих територіях”, – пояснила менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова. 

Вона пояснила, що наразі є дві ситуації, коли враховуються відомості. 2018 року закон про відновлення суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей фактично дозволив українським РАЦСам приймати документи про народження та смерть, видані на цих територіях, щоб видавати громадянам дійсні свідоцтва українського зразка. Окрім цього, українські виші приймають інформацію з освітніх документів, виданих на окупованих територіях, коли абітурієнт вступає до українських ВНЗ.   

Атестати, паспорти, дипломи, медичні довідки, трудові книжки, договір про продаж нерухомості, документи з усиновлення – всі ці документи Україна не визнає, якщо вони видані окупаційною владою, що має негативні наслідки для щонайменше 4 млн громадян України в окупації. 

Правозахисники наголошують, що вони не виступають за те, щоб державні органи визнавали документи, видані незаконними формуваннями, а лишень щоб вони брали до відома необхідну інформацію для відновлення права своїх громадян та припинення порушення. Вони наполягають, що держава має шукати межі в роботі з такими документами. 

Радниця з юридичних питань Управління Верховного комісара ООН в справах біженців Лідія Кузьменко звернула увагу, що нинішнє становище призводить до того, що держава не знає юридично про долю своїх громадян. 

За оцінками управління, з 2015 року в окремих районах Донецької та Луганської областей народилося 97 тисяч дітей, щонайменше 62 тисячі з них не мають свідоцтв про народження українського зразка. У тимчасово окупованому Криму зі 128 тисяч дітей менш ніж 13 тисяч отримали українські свідоцтва. 

“Якщо зі свідоцтвами про смерть можна говорити про запобіжники задля захисту майнових прав інших людей чи щоб не допускати ситуації, коли винні в злочинах уникатимуть відповідальності, то зі свідоцтвами про народження значно простіше. Діти ні в чому не винні. Для них важливо мати свідоцтво про народження, бо це ключ до реалізації та захисту їхніх прав”, – вважає Лідія Кузьменко.   

“Зрозуміймо, що держава – це не територія, це люди. Якщо в довгостроковій перспективі йдеться про повернення, реінтеграцію цих територій у єдиний правовий простір України, то ми насамперед маємо говорити про людей. Окрім цього, держава має виконувати свої зобов’язання за Конвенцією про скорочення випадків безгромадянства, а всі ці не помічені державою діти перебувають під ризиком безгромадянства”, – додала вона. 

Перша заступниця представника президента України в Автономній Республіці Крим Дар’я Свиридова розповіла, що наразі перед державою стоїть завдання створити можливість для громадян в окупації скористатися частиною державних послуг онлайн. 

За її словами, серед кримчан найпопулярніші (80%) паспортні послуги, інші, пов’язані з отриманням свідоцтва про народження або смерть. Усі вони вимагають значних зусиль та ресурсів для українців на окупованій території. 

“Наразі робоча група з учасників Міністерства цифрової трансформації, Мінреінтеграції, Представництва президента України в АРК опрацьовує перелік можливих послуг, які могли б надавати мешканцям окупованих територій онлайн. Також завдання номер один для держави – роз’яснити нашим громадянам можливості електронно-цифрового підпису. Ми обмірковуємо те, щоб передбачити на КПВВ місця для податківців, які б видавали ці підписи, та як прибрати бар’єри задля отримання цих підписів”, – сказала Дар’я Свиридова.

Ганна Христова, керівниця проєкту “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень” Офісу Ради Європи переконана, що Україні ніхто не скаже, які необхідно запроваджувати механізми, відповідаючи на виклики збройного конфлікту, утім вона має використовувати практику Європейського суду з прав людини.  

“Перше слово з механізмами має сказати держава. Зараз уже накопичилися питання, які необхідно розв’язувати, адже це важливо для майбутньої реінтеграції окупованих територій. Зараз відновлення територіальної цілісності України несе страх для людей в окупації, бо вони не знають, що з ними буде далі, чи чекатиме їх відповідальність за проживання в окупації. Будь-яка незрозумілість подальшої політики України, зокрема щодо документів, виданих в окупації, є фактором страху, бо люди не хочуть і бояться додаткових проблем для себе. Саме тому держава має знайти чіткі відповіді на ці та інші питання, які виникають у мешканців окупованих територій. Ми очікуємо, що загальний вектор державної політики в цій сфері буде заданий концепцією перехідного правосуддя, яка наразі опрацьовується в Офісі президента”, – резюмувала Альона Луньова.  

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: