Україна має говорити з ЄС про створення інституції, що моніторитиме ефективність санкцій – німецький експерт

Україна має вести діалог з Німеччиною та європейськими партнерами про наглядовий інститут із санкційної політики або відповідного уповноваженого, який систематично відстежував би реалізацію з боку держав ЄС санкційних режимів проти Росії через її агресію в Автономній Республіці Крим та на Сході України. 

Таку рекомендацію українському уряду під час дискусії “Проблематика окупованого Криму в публічному просторі Німеччини: очікування в контексті Кримської платформи” висловив Вільфрід Їльге, експерт із питань України та Чорноморського регіону з Центру міжнародних миротворчих операцій. 

Вільфрід Їльге

Він повідомив, що в Міністерстві закордонних справ Німеччини працює департамент “206 Україна, Молдова та Чорне море”, який відокремлений від департаменту з питань Росії та країн СНД. 

“Останні події в Чорному морі підняли дискусію про те, що Німеччина та ЄС мають зробити проти дедалі більшої напруженості в цьому регіоні. <…> Увага в Німеччині до Чорноморського регіону збільшилася, але її не досить для стратегічних змін. Але тут є у свідомості: те, що НАТО зробило для безпеки щодо Калінінграда, варто зробити для південного флангу НАТО та ЄС”, – сказав він. 

За його словами, у Німеччині створили також окремий відділ, який вивчатиме законність запровадження санкцій. Експерт наголосив, що вводити санкції не так просто: для цього необхідні законні підстави. 

Їльге вважає, що ЄС теоретично може застосувати глобальний режим санкцій за порушення прав людини в Криму. 

“Німеччина активно промотувала таке законодавство в ЄС. Ба більше, використання такого механізму вже дискутується в контексті Білорусі. Зараз також відбувається дискусія про запровадження нових санкцій щодо Криму. Я та мої колеги пропонували нашим стейкхолдерам розглянути, як ЄС може консолідувати санкційний механізм. Окупація Криму відбулася сім років тому, там з’явилися нові “державні структури”, посадовці, які пов’язані з юридичними процесами та правами людини. Необхідно відстежувати ефективність санкцій“, – сказав експерт. 

Він переконаний, що успіх у деокупації українських територій лежить через санкції. 

“Санкції – це не політика, а лишень реакція на порушення міжнародних норм, щоб інша сторона змінила свою поведінку. Нам треба подумати, як Німеччина та ЄС вкладали більше зусиль у зовнішню та економічну безпеку, щоб Росія вимушена була йти на діалог щодо прав людини. Має бути стратегія, як ми бачимо Крим та Чорноморський регіон, та розвивати позитивну політику, що впливає на серця і думки кримчан. Лишень юридичними інструментами проблему Криму ми не розв’яжемо”, – додав Вільфрід Їльге.  

Експерт наполягає, що збройний конфлікт на Сході України – побічний ефект та один аспект у політиці РФ з побудови “мосту зі східної України до Криму” в межах проєкту “Новоросія”. 

“Для України є важливий аргумент у діалозі з Німеччиною: якщо ми хочемо вирішити конфлікт на Сході України, ми не можемо уникати Криму, бо півострів – причина амбіцій Росії в Чорному морі. Нам потрібна стратегія, що насамперед гарантує безпеку на Півдні України”, – пояснив він. 

Нагадаємо, у лютому очільник МЗС України Дмитро Кулеба висловив здивування, що Європейський Союз збирається вперше запровадити новий санкційний механізм за порушення прав людини через події в Росії, натомість не застосовуючи його у зв’язку з репресіями в окупованому Криму.