Україна – серед країн, які мають реальну перспективу вступу до ЄС – Катерина Матернова
Україна увійшла до четвірки країн-кандидатів, які мають найбільший прогрес у євроінтеграції. Лише ці країни отримали “дорожню карту” як сигнал, що саме вони мають реальну перспективу вступу до ЄС.
Про це сказала посолка ЄС в Україні Катерина Матернова під час заходу “Beyond the Headlines. Оцінка прогресу України як країни-кандидата на вступ до ЄС” 6 листопада, передає ZMINA.
Фото: фейсбук Катерини Матернової4 листопада Єврокомісія опублікувала Звіт у рамках Пакета розширення ЄС за 2026 рік. Україна стала однієї з чотирьох країн (також Чорногорія, Албанія, Молдова), які найбільше просунулися у реформах для набуття членства в Євросоюзі.
“Вперше ми чітко розмежували чотирьох лідерів процесу та решту шість країн. Лише ці чотири країни-лідери мають “дорожню карту” як інструмент, а також отримують сигнал, що реальна перспектива вступу до ЄС наразі існує саме для них”, – сказала Катерина Матернова.
За її словами, існують дві шкали (матриці) оцінювання країн. Одна – щодо прогресу, який було досягнуто за останній рік.
“Так, реформи сповільнилися. Водночас з літа спостерігається прискорення. Такі прискорені темпи, і навіть вищі, необхідні, щоб до наступного літа виконати проміжні критерії. Попереду ще багато “домашньої роботи”, – зауважила вона.
Інша матриця – це сукупність реформ, здійснених в Україні після Революції Гідності. За цей час було створено багато інституцій, ухвалено чимало законів, звернула увагу посолка ЄС.
“З 2023 року, коли був перший звіт ЄС щодо України, було зроблено чимало кроків уперед. Якщо поглянути на сукупність реформ – чи у сфері державних закупівель, державного управління, судової системи, боротьби з корупцією, чи багатьох інших галузях, включно зі здатністю економіки витримувати конкурентний тиск, – стає очевидним, що були підстави для підвищення оцінок у 14 сферах”, – зауважила Катерина Матернова.
За її словами, ніхто не стверджує, що в певній сфері досягнуто такого рівня, коли більше нічого не потрібно робити:
“Ні, ми фіксуємо сукупний прогрес. Це не сталося миттєво у 2024 чи 2025 роках – просто до 2026 року накопичилася та критична маса змін, яка дозволила це зробити”.
Вона наголосила, що вступ до ЄС – це процес, який залучає все суспільство. Це стосується не лише виконавчої влади – Офісу Президента, уряду чи Верховної Ради.
“Це стосується також судової системи, місцевих лідерів, надзвичайно потужного громадянського суспільства та сильної експертної спільноти. Громадянське суспільство підготувало два “тіньові” звіти, які доповнюють або відображають нашу роботу, а також містять критику в тих випадках, коли ми, на думку авторів, діємо занадто м’яко”, – зазначила посолка ЄС.
Катерина Матернова додала, що звіт ЄС збалансований і ґрунтується на фактах. Водночас у ньому чітко окреслено моменти, які мають спонукати Україну прискорити темпи реформ:
“Щодо виконання проміжних критеріїв – це обов’язковий етап, який неможливо оминути, якщо є намір рухатися далі до роботи над окремими розділами та безпосередніх переговорів. Влада ставить собі за мету досягти цього вже навесні, але якщо це вдасться зробити до літа наступного року – ми рухатимемося в правильному напрямку”.
За її прогнозом, технічні розділи можливо буде опрацювати до кінця 2028 року, а всі етапи завершити до 2030-го. З українського боку важливо мобілізувати громадянське суспільство, залучити експертний потенціал, здійснювати адвокацію, розбудовувати незалежні інституції. Також – продовжувати призначення нових суддів і ухвалення необхідних законів у парламенті.
“Сподіваюся, вдасться досягти консенсусу щодо запровадження прискореної процедури розгляду, оскільки Верховну Раді накриє справжнє “цунамі” законодавчих актів”, – звернула увагу посадовиця.
Нагадаємо, у новому щорічному звіті у межах пакета розширення ЄС йдеться, що Україні слід зосередити основну увагу на виконанні проміжних показників у сфері верховенства права, а також на реалізації дорожніх карт із верховенства права, функціонування демократичних інституцій і реформи державного управління та плану дій щодо національних меншин.
Україна досягла найбільшого прогресу у виконанні проміжних умов для вступу до ЄС у сфері протидії корупції (29%) та співробітництва в боротьбі з наркотиками (25%). Значно менший поступ у сфері основоположних прав (12%). Про це розповіла виконавча директорка Українського центру європейської політики Любов Акуленко під час презентації експертного моніторингу виконання проміжних бенчмарків у межах 23-го та 24-го переговорних розділів.
