Україні пропонують міжнародний механізм в розслідуванні злочинів

Долати міжнародну злочинність краще на місцевому рівні національними органами за допомогою міжнародних експертів, створивши окремий юридичний механізм.

Про це заявив екс-прокурор Нью-Йорку, колишній прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Джеймс Голдстон на круглому столі за участі громадських організації та державних органів.

“Досвід показує, що найкращий шлях подолання міжнародної злочинності – це місцевий рівень, національними органами влади тієї країни, де відбуваються злочини. На цьому рівні можна легко отримати доступ до потерпілих, свідків. В цій країні люди розмовляють тією самою мовою… От саме такі процедури на національному рівні мають найбільший рівень довіри і більше шансів привести винних до правосуддя”, – каже Джеймс Голдстон, виконавчий директор правової ініціативи Відкритого суспільства.

За словами експерта, відповідальність за розслідування міжнародних злочинів лежить на національних органах, оскільки МКС має обмежені ресурси. 

“Навіть якщо МКС робить все, що він може, це так чи інакше зачепить невеличку частину тих злочинів, що відбуваються в будь-якій країні. Бо суд має обмежені спроможності. Тому що він один, а один суд може зробити тільки певну частину речей. То ж основна відповідальність – на національних органах влади”, – передає слова Джеймса Голдстона кореспондент Центру інформації про права людини.

“Якщо безпека цього не дозволяє, то треба подумати, щоб механізм працював поза межами країни. Але постає питання, чи буде він централізованим чи децентралізованим”, – каже керівник програми щодо національного судочинства за найтяжчі злочини правової ініціативи Відкритого суспільства Ерік Вітт.

“Я б дуже не хотів, щоб всі ці справи розглядались у суді, довіра до якого становить близько 5%. Дуже не хотів би, щоб воєнні злочини розглядались далеко від очей світових медіа, десь в Маріуполі, Краматорську. Це має бути тут, у Києві під пильною увагою камер з максимальною увагою і під об’єктивами усіх, кого це зацікавить”, – каже директор програми “Права людини і правосуддя” Міжнародного фонду “Відродження” Роман Романов.

Міжнародна спільнота вже надавала допомогу національним органам у різний спосіб.

“Ми бачили, як у Боснії, колишній Югославії після жахливої війни вони спробували зробити так званий змішаний механізм, в якому брали участь міжнародні, національні прокурори й судді. Вони разом надали цьому процесу достатній рівень довіри, а також допомогу міжнародних експертів, які брали участь у судових процесах і провадили розслідування”, – пояснює Джеймс Голдстон.

В Камбоджі був процес іншої моделі, де міжнародні судді та слідчі фактично почали працювати в національному суді, в якому більшість суддів, прокурорів та слідчих були камбоджійцями.   

Ерік Вітт вважає, що Україні треба допомога у розслідуванні корупційних злочинів, як це було у Камбоджі.

“В Камбоджі є спеціалізована палата для воєнних злочинів і для корупції, яка розслідує ці злочини на найвищому рівні. В обидвох палатах беруть участь міжнародні експерти. Можливо, Україні є сенс подумати про таку модель в питанні корупції, включити її до мандату”, – пропонує Ерік Вітт.

Він згадує також досвід Ґватемали, де створили спеціальну слідчу комісію, яка проводила паралельне розслідування. Там справи слухались у ґватемальських судах.

“Ця система також була дуже ефективною у країні, де була величезна корупція на найвищому рівні, і де організована злочинність проникла на найвищі щаблі влади, і де були проблеми корупції в судовій владі”, – розповідає Ерік Вітт.

“В Боснії працювати починали п’ять суддів в палаті. З них троє були представниками міжнародної громадськості, двоє – боснійцями. З часом це змінилось, то ж більшість стало боснійськими суддями. А сьогодні там всі судді є представниками Боснії. То ж ідея полягає в тому, щоб створити певну інституцію за участі міжнародних експертів, які зараз будуть виходити з неї в міру посилення спроможності національного рівня, в міру того, як інші органи в країні можуть перебирати на себе з достатньої мірою об’єктивність та професійність”, – пояснює керівник програми інституту “Відкрите суспільство”.   

Експерт не рекомендує Україні при створенні механізму встановлювати часові рамки його дії. Підозрювані у міжнародних та корупційних злочинах чинитимуть перешкоди для його реалізації.  

За словами Еріка Вітта, перед створенням такого механізму Україні слід визначитись, чи вона розглядатиме злочини дуже вузької групи зловмисників, чи злочини тисячі зловмисників.

“Треба розглянути питання, як створюваний механізм пов’язується з процедурами та роботою Міжнародного кримінального суду? Як це буде пов’язано з розслідуванням збиття малайзійського літака рейсу MH17? Важливо від самого початку думати про такі речі”, – зауважує Ерік Вітт.

Керівник програми наполягає на забезпеченні процедурних гарантій для звинувачуваних з різних сторін. Це підвищить довіру навіть серед тих верств населення, які скептично ставляться до такого механізму.

Експерти зауважують, що Верховна Рада має визнати такий механізм на законодавчому рівні.

“Має бути укладена якась угода з ООН, аби створити такий механізм. Очевидно, це вимагатиме законодавчого схвалення, пристосування до нинішніх конституційних рамок”, – каже Ерік Вітт.

Більшість народних депутатів проігнорували круглий стіл за участі міжнародних фахівців. У ньому взяли участь лише Леонід Ємець (Народний фронт), Світлана Заліщук (Блок Петра Порошенка) та Георгій Логвинський (Народний фронт).

Нагадаємо, наприкінці жовтня в Україну прибудуть представники МКС, які визначатимуть можливості розгляду матеріалів України з розслідування подій на Майдані та агресії Росії.

Україна досі не ратифікувала Римський статут і тим самим не приєдналась до Міжнародного кримінального суду як повноцінна учасниця.

У 2000 році Україна підписала Римський статут, проте наступного року Конституційний Суд ухвалив, що документ не відповідає Конституції України. Для цього необхідне внесення поправки в 124-ту статтю Конституції.

16 січня 2015 року народні депутати зареєстрували законопроект “Про внесення змін до статті 124 Конституції (щодо визнання положень Римського статуту)”. Однак, за словами депутата Віталія Купрія, ініціатива гальмується президентом України.

Ратифікувати Римський статут Україна зобов’язалась Угодою про асоціацією ЄС з Україною.