У Раді пропонують засекречувати декларації силовиків
У Верховній Раді зареєстрували законопроект № 9148, яким хочуть дозволити необмеженій кількості працівників силових структур (СБУ, Нацполіції, Нацгвардії, податкової та інших) подавати засекречені декларації замість відкритих і уникати їх перевірки.
Про це повідомляє Центр протидії корупції.
Ініціаторами законопроекту є Ігор Попов (Радикальна партія Олега Ляшка), Юрій Буглак (БПП), Костянтин Матейченко (“Народний фронт”), Юрій Тимошенко (“Народний фронт”), Ігор Артюшенко (БПП), Антон Геращенко (“Народний фронт”).
Депутати хочуть офіційно дозволити співробітникам СБУ, податкової, Національної поліції, Нацгвардії та інших силових структур подавати засекречені декларації замість відкритих електронних і уникати перевірки та розслідування за наслідками декларування.
“З одного боку, законопроект говорить про заміну відкритих електронних декларацій на паперові лише для так званих “таємних” агентів цих органів та кадрового складу розвідки. Одночасно силовикам і розвідникам залишають можливість засекретити електронні декларації всіх – від публічних керівників до бухгалтерів. Подавати декларації планують у визначеному цими ж органами порядку, наприклад у власні закриті системи декларування”, – підкреслює ЦПК.
Так, СБУ вже засекретила декларації всіх без винятку співробітників. Відповідне рішення ухвалив експерт з питань державної таємниці та за сумісництвом заступник голови СБУ. Законопроект дозволить усім силовикам застосувати досвід СБУ й уникнути відкритого декларування, наголошують у Центрі протидії корупції.
Автори законопроекту заявляють, що винятки не поширюватимуться на керівників СБУ, які призначаються публічними указами президента. Проте це також означає, що в будь-який момент укази президента про призначення заступників керівника СБУ чи керівника СБУ будь-якої області можуть перетворитися на державну таємницю рішенням чергового експерта з держтаємниці, зауважують у громадській організації.
“Хоча, з одного боку, норми видаються логічними, адже декларації розвідників та агентів під прикриттям дійсно не мають бути публічними, одночасно фактично пропоновані норми дозволять уникнути декларування не тільки публічним керівникам правоохоронних та розвідувальних органів, але і необмеженому колу силовиків, робота яких аж ніяк не потребує таємності”, – заявила юристка Центру протидії корупції Олена Щербан.
Перевірятимуть паперові або секретні декларації самі правоохоронні чи розвідувальні органи. НАЗК зможе провести повну перевірку лише з дозволу керівника цього органу і після рішення про зміну ступеня секретності.
“Додаючи необхідність повідомлення НАЗК про суттєві витрати, нардепи пропонують не повідомляти про оздоровчий відпочинок за кордоном, наприклад “оздоровлення” на Сейшелах чи Мальдівах”, – підкреслюють у Центрі протидії корупції.
Нагадаємо, що навесні 2017 року парламент вніс зміни до законодавства про протидію корупції. Антикорупційних активістів прирівняли до представників влади і зобов’язали подавати “декларації осіб, уповноважених на здійснення повноважень держави”. Зауважимо, що тоді “за” проголосували 268 депутатів, серед яких була й нинішня Омбудсман Людмила Денісова.
Правозахисники наголошували, що декларування активістів – це порушення прав людини та демократичних свобод. У жодній європейській країні не існує декларування майна активістів. Європейський Союз також наголосив, що е-декларування для активістів створює невиправданий тиск на неурядові організації.
13 червня Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова скерувала до Конституційного Суду України подання з вимогою скасувати е-декларування для громадських активістів.
У липні 65 народних депутатів, представники коаліції “Реанімаційний пакет реформ” та правозахисних організацій передали до Конституційного Суду подання про неконституційність е-декларування для активістів.
