У Раді церков про Стамбульську конвенцію: пропагує одностатеві стосунки в школах

Дата: 07 Березня 2017
A+ A- Підписатися

Представники Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій вважають, що ратифікація Стамбульської конвенції несе в собі серйозні ризики для українського суспільства та сім’ї, оскільки поряд із протидією домашньому насильству запроваджується проблематичне визначення поняття “ґендер”.  

Про це глави Церков та представники конфесій заявили 3 березня під час зустрічі з народними депутатами України, повідомляє офіційний сайт Ради церков.

Члени Ради церков одностайні в тому, що Українська держава має вживати дієві заходи для протидії домашньому насильству. Однак це не повинно відбуватися зі шкодою для моральних засад українського суспільства, не повинно викривляти у дітей і молоді розуміння повноцінної сім’ї, задуманої Богом як союз чоловіка і жінки, що відповідає природі людини.

Зауваження релігійних діячів до Стамбульської конвенції полягають у тому, що цей документ вперше на міжнародному рівні викривляє розуміння поняття “ґендер”. Тепер під “ґендером пропонують розуміти не стать – жіночу та чоловічу, а “соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків”.

Їхні побоювання підкріпляються тим, що Конвенція гарантує захист від дискримінації за ознакою “ґендерної ідентичності” та “сексуальної орієнтації”, що робить поняття “ґендер” залежним не від природних статевих ознак, а від самоідентифікації особи. У підсумку, наявні в законодавстві України поняття “ґендеру”, “ґендерної рівності”, “ґендерної політики”, “ґендерно-правової експертизи” через тлумачення Стамбульської конвенції можуть бути витлумачені не в розумінні рівності жінок і чоловіків, а в інтересах осіб, які ідентифікують себе як жінки або чоловіки.

Такий викривлений підхід, на думку Ради церков, може зробити Стамбульську конвенцію інструментом для популяризації в українських школах і університетах нових “ґендерних ролей” та одностатевих стосунків, що було б згубним шляхом для України. Це занепокоєння обумовлюється тим, що Конвенція прямо передбачає обов’язки держав-підписантів щодо навчання учнів “нестереотипним ґендерним ролям”.

Крім цього, передбачається здійснення моніторингу виконання Конвенції міжнародною Групою експертів з дій проти насильства стосовно жінок і домашнього насильства (ГРЕВІО). Враховуючи те, що в багатьох країнах ЄС програми ґендерної рівності буцімто зводяться до популяризації одностатевих стосунків, релігійні діячі занепокоєні можливим додатковим тиском на Україну з боку цієї структури.

“Ми категорично проти того, щоб гомосексуальний спосіб життя й поведінка трактувалися як природні, нормальні й корисні для суспільства й особистості. Ми проти того, щоб гомосексуальність пропагувалася, як варіант норми статевого життя і щоби держава заохочувала своїх громадян до одностатевих сексуальних стосунків”, – наголошується у Декларації Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, прийнятої ще у травні 2007 року.

За цих обставин Рада церков вважає недоцільною ратифікацію Стамбульської конвенції (законопроект № 0119), оскільки у нинішній редакції конвенція не передбачає можливості застережень щодо окремих її положень, які стосуються поняття “ґендер” та похідних від нього, що несе в собі неприпустимі загрози для інституту сім’ї та подружжя в Україні.

Релігійні діячі закликають Верховну Раду задля ефективної протидії домашньому насильству підтримати прийняття законопроектів  №4952 та №5294 у такому виді, як вони тепер доопрацьовані, а саме – з вилученням з текстів цих законів слів “сексуальна орієнтація”, “ґендерна ідентичність”, “ґендерна чутливість” та інших похідних від поняття “ґендер”.

Натомість деякі депутатки з МФО “Рівні можливості” та ґендерні активістки занепокоєні, наскільки церква втручається у справи державні, хоча в Конституції України закріплено, що церква відділена від держави. 

Зокрема, директорка “Ла Стради” Катерина Левченко на засіданні громадської ради МФО “Рівні можливості”, яке відбулося 3 березня, наголосила, що “церква стає частиною державних процесів”.

“Церква втручається в державні справи. Давайте речі називати своїми іменами”, – зазначила Левченко. Також Левченко додала, що незважаючи на те, що в Україні є потужне експертне середовище, яке за ратифікацію Стамбульської конвенції й публічно про це говорить, паралельно із цим ідуть “інші державні процеси”. 

“Про жодне виховання одностатевих стосунків у Конвенції не йдеться. З боку Ради церков – це чиста маніпуляція. На зустрічі громадської ради МФО “Рівні можливості” ґендерні експертки зауважили, що слід порадити державі прибрати пільги для релігійних установ, можливо тоді вони займуться своїми справами, а не втручатимуться в державні”, – прокоментувала співорганізаторка кампанії “КонвенціяУПодарунок”, головна редакторка сайту Центру інформації про права людини Ірина Виртосу.

Нагадаємо, з 6 по 14 лютого Центр інформації про права людини та Amnesty International в Україні проводили кампанію #КонвенціяУПодарунок, присвячену питанню протидії домашньому насильству в Україні.

Правозахисники закликають депутатів ратифікувати Стамбульську конвенцію, бо вона потрібна для того, щоб:

  • забезпечити належне розслідування на основі свідчень потерпілих та справедливий розгляд справи у суді;
  • забезпечити повагу правоохоронних органів до потерпілої особи в момент, коли вона повідомляє про випадки травмування;
  • створити національну лінію телефону довіри;
  • ізолювати кривдника від потерпілої особи й гарантувати безпеку потерпілій особі;
  • гарантувати комплексну допомогу потерпілій особі й ефективне покарання кривдника.

Україна як член Ради Європи брала участь у розробці тексту Стамбульської конвенції. Україна є співавторкою цього міжнародного документу. Для того, щоб Конвенція була ратифікована, потрібно привести у відповідність національне законодавство.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: