У Маріупольському виправному центрі порушують температурний режим
У Маріупольському виправному центрі не дотримуються температурного режиму. Через підвищення тарифів на електроенергію керівники деяких закладів пенітенціарної системи вдаються до відключення у них електроенергії. Це знижує температурний режим у будівлях та відповідно підвищує рівень захворювань серед підопічних.
Про це повідомили монітори Національного превентивного механізму (НПМ), які перевіряли місця несвободи у Маріуполі в контексті безпеки людей, можливих шляхів евакуації і того, наскільки люди підготовані до евакуації.
“Наприклад, гуртожитки для засуджених виправного центру №138 подекуди до 7 годин на добу, за графіком адміністрації, відключаються від електроенергії, температура в приміщеннях при цьому знижується до +14 градусів. Це не лише створює незручності для осіб, які в них перебувають, але й загрожує зростанням захворюваності серед засуджених, в тому числі, на туберкульоз, загостренням стану пацієнтів з різними шлунковими захворюваннями”, – зауважує представник Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Сергій Перникоза.
Моніторинг НПМ показав, що інтернати для дітей з різними порушеннями, пансіонати для ветеранів, лікарні, зокрема й психіатрична, медикаментами та продуктами забезпечені достатньою мірою, розповідає Олександр Гатіятуллін, спеціаліст відділу адвокації ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ”. Після січневих обстрілів міські та обласні служби організували, де було можливо, укриття в підвалах, а персонал закладів проводив навчання, аби підопічні могли самостійно до них спуститися. Однак такі укриття, стверджують експерти, є не в усіх освітніх закладах.
У ході перевірки дотримання прав людини з боку правоохоронців виявлено чимало типових порушень, пов’язаних із затриманням та умовами тримання цих осіб, а також низку інших порушень. Зокрема, встановлено, що працівниками Жовтневого РВ та Управління СБ України в Донецькій області систематично ігноруються вимоги щодо забезпечення права на захист затриманих осіб. Більше того, у контактних даних регіональних центрів з надання безоплатної правової допомоги вказані адреси, які знаходяться на непідконтрольних Україні територіях.
“Прикордонники на контрольно-пропускних пунктах затримують людей, які порушують паспортний режим, складають протокол про адміністративні порушення. Однак вони не повідомляють про це Центр правової допомоги. На наше прохання надати списки центрів первинної допомоги, начальник відділу Донецького прикордонного загону надав список, де значився Центр правової допомоги в Донецьку. Це цікаво”, – передає слова Олександра Гатіятулліна кореспондент Центру інформації про права людини.
Моніторинг місцевих судів показав проблему, пов’язану з необхідністю забезпечення особистої безпеки суддів. Наприклад, у Жовтневому районному суді Маріуполя зараз розглядаються більше 700 справ, пов’язаних з сепаратизмом.
“6 січня розглядали справу про запобіжний захід стосовно двох бійців добровольчого батальйону “Артемівськ”. Напередодні бійці цього батальйону блокували Жовтневий районний відділ міліції. Суддя, аби убезпечити працівників, звернулася до правоохоронних органів щодо забезпечення правопорядку. І на першому поверсі, де була камера для затриманих, правоохоронні органи встановили кулемет. Варто також звернути увагу, що місцевий суд знаходиться на першому поверсі житлового будинку. Тобто на небезпеку наражаються не лише працівники суду, а й взагалі цивільні особи, які живуть в цьому будинку”, – розповідає Олександр Гатіятуллін.
Попри виявлені порушення, основною загрозою для життя та здоров’я людей, які перебувають у маріупольських місцях несвободи, є невиправдане зволікання з евакуацією.
“Влада має розуміти, що люди, які перебувають у місцях несвободи, є найбільш вразливими під час бойових дій, адже вони не можуть самотужки залишити небезпечну територію. Необхідно вжити всіх можливих заходів щодо евакуації таких закладів із зони проведення АТО“, – наголосив Юрій Білоусов, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, керівник департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму.
За даними правозахисників, у прифронтовій зоні у місцях несвободи досі лишаються понад 2400 людей.
