У Луцьку затримали чоловіка, якого підозрюють у побитті студентів з Африки
Поліція у Луцьку затримала 24-річного чоловіка, якого підозрюють у побитті трьох громадян Намібії і Алжиру 3 серпня. Іноземці навчаються в Східноєвропейському національному університеті.
Про це повідомляє кореспондентка Громадського радіо Аріна Крапка з посиланням на прес-службу Головного Управління Нацполіції Волині.
Поліція порушила кримінальне провадження за частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу (хуліганство). Чоловікові загрожує до 4 років позбавлення волі.
“Сьогодні в рамках проведення досудового розслідування одного із зловмисників поліцейські вже встановили. Ним виявився 24-річний лучанин. Чоловікові оголосили підозру в інкримінованому йому злочині і наразі досудове розслідування у справі триває, під час якого будуть встановлені всі інші учасники цього прикрого інциденту”, – повідомили у прес-службі обласної Нацполіції.
Один із постраждалих Джесі Амуніель розповідає, що того дня вони з друзями гуляли в парку і до них підбігла група із 30-ти молодиків. Хлопець отримав травми.
“Струс мозку, верхня половина тіла побита, а так все нормально. Я акцентую увагу на тому, що важливе для мене, а це неважливе. Чого б нам не хотілося? Так це, щоб такі речі не стали звичайними. Я не хочу, щоб думали, що іноземці тут займаються чимось таким забороненим. А з іншого боку люди можуть подумати, що Луцьк став расистським, що також неправда”, – каже постраждалий.
Джесі в Луцьку вже чотири роки. Він обрав навчання в Україні, бо йому, за його словами, сподобалась країна і Луцьк зокрема.
“Мені хотілося б чогось більшого. Франція, Англія, Німеччина… Треба вивчити мову, культуру, мати інший досвід. Мені тут подобається. Тут дуже красиво”, – каже він.
У Нацполіції заперечують, що побиття сталось на ґрунті ненависті. У відомстві відмовились відкривати провадження за ст. 161 КК, яка чітко визначає низку злочинів на ґрунті нетерпимості.
Експертка з недискримінації, головна редакторка сайту “Центр інформації про права людини” Ірина Виртосу пояснює, що практики розслідування за статтею 161 КК в Україні небагато, тому найчастіше в поліції відкривають провадження по хуліганству:
“Практика така, що зручніше, простіше і є досвід відкривати за статтею “хуліганство”, тому що це легка стаття, вже відпрацьовані механізми. А стаття 161 ККУ – це те, що треба вчитися, як її застосовувати. Тим більше, всі справи по 161 статті ККУ більше тримаються на контролі, тобто більша відповідальність і більше роботи. І найголовніше – нерозуміння і незнання, як це провадити. Але з недавніх пір Національна поліція публічно заявляє про те, що із цією статтею вони працюють. Вони готові відкривати і вести цю справу. При тому, з недавніх пір з’явилася така графа в протоколі збирання даних потерпілих (це обов’язкова графа), в якій потерпілий може зазначати, чи вважає він, що на його думку, злочин був скоєний з мотивів ненависті або це злочин на ґрунті ненависті”, — каже Ірина Виртосу.
У 2016 році, за словами експертки, Нацполіція відкрила 76 проваджень за злочинами на ґрунті нетерпимості:
“Про що це свідчить? Це свідчить тільки про ті офіційні цифри, які є в Національній поліції. Громадські організації, правозахисники говорять, що це тільки ті дані, які зрештою внесені, відкрились кримінальні провадження, не записані як хуліганство, не коли потерпілий забрав потім заяву, тому що побоявся або не захотів тієї волокіти. Або не знає, як діяти далі. Тобто це про верхівку айсберга. Насправді таких злочинів могло би бути зареєстровано більше, але цього не стається поки що”, — говорить вона.
Самі ж потерпілі не часто наполягають на тому, аби відкривали справи за цією статтею, тому що бояться ще більшого тиску. Та якщо людина готова боротися за свої права і поліція це ігнорує, то варто звертатися в Національний контактний пункт від України із цих питань, пояснює Ірина Виртосу:
“Недавно було створено Національний контактний пункт від України з питань злочинів, учинених на ґрунті ненависті, куди можна і варто звертатися, якщо ваша справа не рухається, якщо вона, на вашу думку, неправильно кваліфікована, або адвокат чи юрист каже, що “справа починає зливатися”. І часто так і буває. Тобто цей Національний контактний пункт мав би проводити внутрішні розслідування, чому так відбувається, і більше шансів, що ваша справа буде розглядатися саме в контексті на ґрунті ненависті, а не тому, що це хуліганка”.
Нагадаємо, раніше депутат Ківерцівської районної ради (Волинська область) від партії “Свобода” Анатолій Пушкін дозволив собі расистські висловлювання, коментуючи в мережі інформацію про побиття темношкірих студентів у Луцьку. Він назвав студентів “тарганами” і порекомендував їм “вчитись у Негерії”.
