У Зеленського озвучили першочергові кроки для визволеного українського Криму
Представництво президента України в Автономній Республіці Крим представило пріоритетні кроки держави України після звільнення своїх громадян на Кримському півострові.
Відповідний план представило відомство на своїй сторінці.
У вересні 2022 року Представництво спільно з низкою державних органів, громадських організацій та експертів, які опікуються питаннями реінтеграції тимчасово окупованих територій (ТОТ), розпочало розробку першочергових заходів, які необхідні для ефективної реінтеграції Криму одразу після його звільнення.
Повідомляється, що у робочій групі взяли участь 36 експертів, як незалежних, так і тих, що представляли Представництво, Мінреінтеграції, Міністерство юстиції, Офіс Генерального прокурора, Прокуратуру Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Верховний Суд, Центральну виборчу комісію, Офіс Омбудсмана України, Центр прав людини ZMINA, Ukrainian Legal Advisory Group, Крим SOS Асоціацію “Професійний Уряд України”, Кримську правозахисну групу, Український інститут, Центр оборонних стратегій, інші державні органи і неурядові організації, народні депутати України.
Робоча група сформувала аналітичний звіт “Деокупований Крим: першочергові кроки держави”, який наразі не є публічним. Утім Представництво президента України в АРК може надати експертним організаціям або окремим експертам на запит.
Відповідно до документу, Україна забезпечуватиме поетапне відновлення публічної влади: від тимчасових державних органів — військових і військово-цивільних адміністрацій, до державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
Українська влада буде організовувати та проведити вибори за міжнародними стандартами, утім це буде можливо лише після реалізації низки реінтеграційних заходів, зокрема забезпечення недопущення протиправного втручання у виборчий процес, зокрема, з боку Російської Федерації, дотримання принципів політичного плюралізму і багатопартійності, дотримання виборчих прав переселенців, свободи передвиборної агітації, безпечних умов діяльності офіційних спостерігачів, зокрема від БДІПЛ/ОБСЄ, інших міжнародних організацій та іноземних держав.
Пропонується покрити дефіцит кадрів через залучення представників місцевого населення, які не вчиняли грубих порушень прав людини та не обіймали керівні посади в незаконних окупаційних адміністраціях.
Україна здійснює документування громадян України, які втратили під час тимчасової окупації або не мали документів українського зразка, паспортами та/або свідоцтвами про народження, іншими документами.
Документи, які впливають на права і свободи громадян України та видані окупаційними адміністраціями, підлягають верифікації.
Більшість правочинів, вчинених під час тимчасової окупації, визнаються, якщо їхньою стороною не була Росія та її органи та громадяни та в установлений строк не буде заявлено про спір між сторонами правочину щодо нього. Це, зокрема, стосується і прав на нерухоме майно.
В будь-якому разі не можуть бути визнані правочини, вчинені внаслідок незаконних дій окупаційних адміністрацій з націоналізації майна держави, юридичних осіб та громадян України, вилучення майна у законних власників так званими рішеннями окупаційних структур, судовими рішеннями окупаційних судів тощо.
Україна відновлюватиме правосуддя на території Кримського півострова, притягнення до відповідальності винних у міжнародних злочинах та злочинах проти основ національної безпеки, зокрема громадян, які умисно сприяли окупації території України. До цієї категорії осіб відностяться, зокрема:
- особи, які займали керівні посади в окупаційних органах влади;
- особи, які зрадили присязі, зокрема військовослужбовці, працівники правоохоронних та судових органів;
- особи, що керували чи сприяли в проведенні операцій із захоплення державних органів.
Громадяни України, незаконно позбавлені окупаційною адміністрацією Російської Федерації особистої свободи з політичних мотивів, невідкладно звільняються з місць несвободи, отримують медичну, психологічну та іншу допомогу від держави.
Видворення громадян Росії, що незаконно перебувають на півострові, відбувається після перевірки щодо причетності до вчинення міжнародних злочинів через прийняття індивідуальних рішень та з урахуванням міжнародних стандартів.
Автори документу наполягають, що держава не має на меті притягувати до відповідальності громадян України лише за сам факт проживання на ТОТ. Діяльність кожного вивчається індивідуально для прийняття справедливих рішень.
Всі особи, винні в міжнародних злочинах та причетні до сприяння встановленню окупаційного режиму, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності та не можуть бути амністовані.
Для оцінки персональної ролі громадян, які брали участь в роботі окупаційних структур, запровадять люстраційні перевірки.
За наслідками таких перевірок такій категорії громадян може бути обмежено право на зайняття посад, пов’язаних з прийняттям управлінських рішень або діяльністю у певних сферах. Серед іншого влада має визначити категорії посад в державі, кандидати на зайняття яких мають пройти таку люстраційну перевірку.
Відновлення Криму адаптують до програми повоєнної відбудови України та включатиме енергетичну незалежність, розвиток малого та середнього підприємництва із дотриманням принципів GESI (Gender Equality and Social Inclusion), а також перелаштування виробничого сектору економіки за сучасними екологічними та кліматичними стандартами.
Відбудова здійснюватиметься за принципом “відбудувати краще, ніж було” (“build back better”).
Україна забезпечує належне транспортне сполучення Криму з усіма регіонами України та світом, зокрема й через відновлення авіагалузі.
Візія відновлення туризму в Криму: цілорічний курорт, який тримається на малих та середніх підприємцях, які не просто здають “ліжко-місце”, але відновлюють традиційні промисли, зберігають унікальну культуру, природу та історію півострова.
Україна сприятиме відновленню міжнародних круїзних маршрутів до/з Криму, залученню міжнародних готельних та туристичних мереж до роботи на українському півострові.
Україна оцінить стану інфраструктури, інвентаризує державне та комунальне майно, визначить збитки та визначить подальшу долю будівель, зведених резидентами Росії або окупаційною владою.
Військова інфраструктура вилучається і передається Збройним Силам України. На базі такої інфраструктури розбудовується українська база Чорноморського флоту в Севастополі.
Незаконну споруду “кримський міст” демонтують.
Україна забезпечуватиме відновлення українського медіапростору, закладів культури та освіти, інститутів громадянського суспільства та вільний розвиток релігійних спільнот.
Складовими цього процесу є протидія російським наративам, просування соціальної згуртованості на базі українських цінностей та етнічного різноманіття, захисту та дотримання прав людини, захисту прав корінних народів та національних спільнот.
Україна здійснить реінтеграцію освітньої сфери, зокрема забезпечення викладання державною та мовами корінних народів.
Передбачається перехідний період до повсюдного використання української мови на півострові відповідно до закону (в офіційних структурах, сфері послуг, медіа тощо).
Крім того, Україна сприятиме підтримці, збереженню та розвитку самобутності корінних народів України, зокрема кримськотатарського народу та вживати заходи щодо подолання наслідків геноциду кримськотатарського народу, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом, і репресивної політики держави-агресора протягом тимчасової окупації.
Україна сприятиме відновленню діяльності представницьких органів кримськотатарського народу в українському Криму.
Представники корінних народів залучаються до прийняття рішень, які стосуються відновлення Криму та до діяльності органів публічної влади на деокупованих територіях.
Віцепрем’єрка, міністрка із питань реінтеграції ТОТ Ірина Верещук в інтерв’ю “Укрінформу” зауважила, що реінтеграція Україною ТОТ Криму відбуватиметься складніше, ніж на інших територіях, і вимагатиме окремого підходу.
“Так, реінтеграція Криму не буде простою. Вона відбуватиметься складніше, ніж реінтеграція інших тимчасово окупованих територій, і потребуватиме окремого підходу. І, можливо, спеціального законодавства. Щодо жорсткості та м’якості: ми маємо бути жорсткими у підходах щодо відновлення української державної влади та у питаннях правосуддя й справедливості”, – зазначила вона.
При цьому, додала Верещук, у питаннях економічної та гуманітарної реінтеграції слід бути гнучкими. Головне, не повторити помилок минулого. Російського впливу на півострові не повинно бути, додала міністерка.
“Це – запорука нашої безпеки. Тут ми ставку робимо на нові кадри: молоді, вмотивовані та компетентні. Вони все зроблять як слід”, – подкреслила Верещук.
Звіт “Деокупований Крим: першочергові кроки держави” отримали для ознайомлення та врахування в роботі Офіс Президента України, уряд, центральні органи виконавчої влади, СБУ, Офіс Генерального прокурора, органи суддівського врядування. Від цих органів Представництво отримує пропозиції, з урахуванням яких першочергові кроки держави доопрацюють.
