У Раді хочуть звільняти від покарання засуджених полонених у разі обміну: як це порушить зобов’язання України й права потерпілих

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону, який передбачає звільнення від покарання засудженого військовополоненого в разі, якщо було ухвалене рішення про його обмін.

За даними сайту Верховної Ради, законопроєкт №7436 зареєстрували 6 травня. 

Фото: FADEL SENNA / AFP

Автори документа передбачають, що якщо обмін підозрюваного як військовополоненого не відбудеться або якщо такий підозрюваний до закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності знову буде затриманий на території України у зв’язку з його участю в бойових діях, то прокурор або керівник прокуратури скасовує постанову про закриття кримінального провадження.

Згадані норми законопроєкт пропонує ввести у вигляді змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

У пояснювальній записці зазначено, що, “враховуючи складну ситуацію, яка склалась у зв’язку з вторгненням Російської Федерації на територію України та введенням воєнного стану на всій території України, нагальною є потреба оперативно вирішувати питання щодо обміну обвинувачених, засуджених як військовополонених”.

Водночас, на думку правової аналітикині Центру прав людини ZMINA Онисії Синюк, запропоновані законопроєктом зміни до кодексів “руйнують інститути кримінальної відповідальності та звільнення від відповідальності й суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України”.

“Такий крок порушує зобов’язання України розслідувати воєнні злочини та віддавати суду осіб, які вчиняють або віддають накази вчиняти будь-які із серйозних порушень Женевських конвенцій. Не всі військовополонені автоматично притягуються до відповідальності. Річ у тім, що за нормами міжнародного гуманітарного права військові обох сторін мають право брати участь у воєнних діях, а до кримінальної відповідальності притягаються лише ті особи, які вчинили воєнні злочини, злочини проти людяності, злочин геноциду або інші серйозні порушення Женевських конвенцій. Відповідно, з ухваленням цього законопроєкту відкривається можливість для обміну саме воєнних злочинців”, – пояснює Онисія Синюк у коментарі виданню ZMINA.

Крім того, за її словами, абсолютно незрозумілим є те, як саме має відбуватися звільнення від відбування покарання особи, щодо якої ухвалено рішення про передання для обміну як військовополоненого. Адже, по-перше, в українському законодавстві відсутнє поняття “військовополонений”, і в згаданому проєкті закону його визначення не надається. Також не вказується, який саме орган уповноважений вносити осіб до списку на обмін як військовополонених.

Водночас кожна з чотирьох Женевських конвенцій, наголошує Синюк, містить положення щодо зобов’язання сторін розшукувати та віддавати суду осіб, які вчинили серйозне порушення цих конвенцій. Це, зокрема, стаття 49 Першої Женевської конвенції, стаття 50 Другої Женевської конвенції, стаття 129 Третьої Женевської конвенції; стаття 146 Четвертої Женевської конвенції. Схожі положення містяться й в інших конвенціях, стороною яких є Україна. 

Крім того, інститут звільнення від покарання в Кримінальному кодексі України стосується окремих випадків і лише кримінальних проступків або нетяжких злочинів, а воєнні злочини – це тяжкі злочини, які за міжнародною практикою не мають строків давності та не передбачають амністії.

Тож, як підсумовує експертка, запропоновані положення суперечать зобов’язанням України розслідувати та притягати до відповідальності осіб, що скоїли воєнні злочини, не кажучи вже про те, що порушують право постраждалих від таких злочинів на правду та справедливість.