У Тбілісі спалахнув протест після ухвалення схожого на російський законопроєкту про “іноагентів”
Парламенту Грузії вдалося в першому читанні ухвалити скандальний законопроєкт про “іноагентів”. Це рішення зустріло протест громадян Грузії. Поліція застосувала сльозогінний газ та водомети.
Про це інформують Interpressnews та “Ехо Кавказу”.
Повідомляється, що співорганізатори протесту закликали переміститися до всіх трьох виходів з парламенту. Шеренги спецпризначенців не давали цього зробити.
Під час свого протесту грузини скандували “росіяни” та “раби”. Поліція кілька разів застосовувала сльозогінний газ. Поруч з парламентом силовики застосували водомет.
Тим часом МВС Грузії оприлюднило заяву, що акція “набула насильницького характеру” і що, якщо протестувальники ігноруватимуть законні вимоги поліції, до них “застосують пропорційну силу, як визначено законодавством, включно зі спецзасобами”.
Від поліції лунають заклики до протестувальників розійтися з попередженнями, що інакше силовики застосують силу.
У самому парламенті невелика група опозиційних депутатів намагається пробитися до кабінету спікера, наполягаючи, що вони мають право вимагати негайної зустрічі з ним у зв’язку з тим, що відбувається під парламентом. Охорона не пропускає їх.
Відомо, що водомети почали працювати з вулиць, прилеглих до будівлі парламенту, застосовується також сльозогінний газ. Паралельно учасників закликають розходитися.
В МВС заявили, що “протест вийшов за межі законодавчих рамок про свободу вираження поглядів і мирні зібрання” та що поліція змушена була застосувати силу. Також стверджують, що внаслідок агресивних дій протестувальників кілька поліцейських травмовані і їхнє спорядження пошкоджене.
Співорганізатори закликали учасників акції переміщуватися від парламенту на площу Республіки, люди рухаються туди.
Президентка країни Саломе Зурабішвілі в екстреному зверненні у вівторок з Нью-Йорка, де вона зараз перебуває з офіційним візитом, звернулася до учасників протестів і висловила їм свою підтримку.
“Звертаюся до вас, хто стоїть сьогодні ввечері на Руставелі, тому що я була там багато разів. Ви представляєте вільну Грузію. Грузію, яка бачить своє майбутнє в Європі й не дозволить нікому позбавити її цього майбутнього”, – наголосила вона.
Водночас вона наголосила, що законопроєкт про “іноагентів” не потрібен країні й заявлені раніше обіцянки влади скерувати його до Венеційської комісії не мають сенсу, бо вона “дуже добре знає, що то за закон”.
“З першого ж дня я говорила, що накладу вето на цей закон. Обговорювати його подробиці не вважаю за потрібне”, – підкреслила Зурабішвілі.
Утім, парламент таки має можливість подолати президентське вето, як це вже було минулого року щодо так званого закону про прослуховування, який критикували ЄС і правозахисники.
Оглядач видання ZMINA Микола Мирний зауважує, що існування такого закону в Росії чудово показало, наскільки небезпечним він є для демократії.
“У Росії його ухвалили для того, щоб таврувати громадянське суспільство та незалежних журналістів термінологією з Радянського Союзу. Це успішний досвід тоталітарної держави, бо це підірвало авторитет у цій країні правозахисників, експертного середовища та продемократичних медійників. І, як результат, у державі нікого не залишилося, хто вказував би на небезпеки в розвитку країни й до чиєї думки дослухалося б суспільство. Чим це завершилося? Зокрема, ймовірним геноцидом українського народу, який світ зараз спостерігає в реальному часі “, – прокоментував журналіст.
Нагадаємо, 7 березня парламент Грузії прискорено схвалив у першому читанні законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, який значною мірою наслідує російське законодавство про “іноагентів”. Розгляд проєкту вже 7 березня став несподіванкою, спершу планувалося, що його винесуть у залу 9 березня. Обговорення почали за відсутності більшості опозиційних депутатів.
Лідери “Грузинської мрії” як основний аргумент на користь ухвалення закону “про іноагентів” назвали порятунок від іноземного впливу. “Люди без батьківщини”, “квазіпатріоти”, “служби закордонних держав” – це епітети, якими лідери партії влади схарактеризували опонентів, водночас виступаючи захисниками однієї з основних цінностей Грузії – церкви.
Посольство США назвало ці події “чорним днем для грузинської демократії”.
