У Стокгольмі презентували книжку Вікторії Амеліної в перекладі шведською
У Стокгольмі презентували книжку загиблої в Краматорську у 2023 році української письменниці Вікторії Амеліної “Se kvinnorna, se kriget” – “Дивлячись на жінок, які дивляться на війну”.
Про це повідомили в Українському інституті у Швеції.
Фото: Український інститут у ШвеціїЗазначається, що презентація відбулася 24 лютого в межах заходу, присвяченого третім роковинам повномасштабного вторгнення Росії в Україну, який організував Український інститут у Швеції.
Захід відбувся у Шведському історичному музеї за участю представників уряду Швеції, дипломатів, керівників культурних установ.
В Українському інституті розповіли, що діалог модерував відомий шведський історик і член Шведської академії Петер Енглунд. Модераторкою виступила Малін Уллгрен – журналістка однієї з найвпливовіших шведських газет Dagens Nyheter. Уривки з книжки Вікторії Амеліної прочитала акторка Стiна Екблад.
Голова Центру громадянських свобод – організації-лавреата Нобелівської премії миру – Олександра Матвійчук, яка була близькою подругою авторки, розповіла про роботу Амеліної з документування воєнних злочинів Росії в Україні.
“Мені дуже важко сказати, що вона “була”. Я все ще так сумую за нею. Вона була дуже талановита. Вона була надзвичайно яскрава і дуже людяна. Подивіться, скільки любові вона віддала різним людям навіть уже після своєї загибелі. Вони, всі її друзі та колеги, щасливі, що знали її. У неї справді велике серце. Вона була дуже відповідальна. Пам’ятаю одну з останніх наших розмов з нею. Я казала: “Твоє волонтерство, твоє письменництво, твоє документування воєнних злочинів, ти багато подорожуєш, щоб виступати з промовами та розповідати, що відбувається в Україні. І ще хочеш робити щось додатково. Але ти вже багато зробила!” А вона відповіла: “Я відчуваю, що в мене немає часу, і я відчуваю, що на мені лежить величезна відповідальність”, – розповіла Матвійчук.
Вона також підкреслила, що тактика російської армії в усіх війнах є однаковою.
“Російські війська скоїли жахливі злочини в Чечні, в Молдові, в Грузії, в Малі, в Лівії, в Сирії, в інших країнах світу. Це той самий набір воєнних злочинів, ланцюг воєн, ланцюг безкарності. І вони ніколи не були покарані, вони вважають, що можуть робити все що хочуть. Справедливість – це не те, що впливає лише на минуле чи майбутнє. Справедливість має величезний вплив на сучасність. Якщо ми почнемо рішучі судові дії, навіть якщо частина росіян почне сумніватися, що, ймовірно, цього разу вони не уникнуть відповідальності, що вони відповідатимуть за все, що вони роблять своїми власними рішеннями, якщо навіть у частини росіян почнуть виникати такі сумніви – ці сумніви перетворяться на охолоджувальний ефект для жорстокого порушення прав людини. І, оскільки ми говоримо про війну, яка триває, це означає, що через рішучі законні дії ми можемо врятувати тисячі, тисячі й тисячі життів”, – наголосила правозахисниця.
В Українському інституті у Швеції також розповіли, що в межах заходу відбулась експозиція книжок, врятованих після влучання російської ракети в друкарню “Фактор-Друк” у Харкові. Також була представлена виставка “Невидані дипломи” – з інформацією про українських студентів, які вже ніколи не отримають свої дипломи, тому що їх убила Росія.
Вечір розпочався виступом хору під керівництвом Антона Алексіса Гальгрена. Була виконана “Молитва” української композиторки Анни Гаврилець, яка трагічно загинула в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
На заході представили анімаційний фільм “Mariupol: A Hundred Nights” – розповідь про виживання маленької дівчинки в оточеному Маріуполі.
Нагадаємо, Вікторія Амеліна – українська письменниця та громадська діячка, членкиня PEN Ukraine і правозахисниця.
Вона померла в лікарні в Дніпрі внаслідок поранення, несумісного з життям. 27 червня російська ракета зруйнувала піцерію “Ріа” в Краматорську, де саме перебувала Вікторія з колумбійськими колегами, документуючи воєнні злочини росіян на території України. Тоді загинуло 13 цивільних громадян.
Амеліна є авторкою роману “Синдром листопаду, або Homo Compatiens” (2014 рік), роману “Дім для Дома” (2017 рік), дитячих книжок “Хтось, або Водяне Серце” (2016 рік) та “Е-е-есторії екскаватора Еки” (2021 рік).
У 2021 році вона стала лавреаткою літературної премії імені Джозефа Конрада. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
З літа 2022 року Вікторія Амеліна долучилася до правозахисної організації Truth Hounds, з якою працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на Сході, Півдні та Півночі України, зокрема в Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.
У січні 2024 року президент Володимир Зеленський нагородив Амеліну посмертно орденом “За заслуги” III ступеня.
У лютому 2024-го британське видавництво Jetstone випустило збірку Амеліної “Writing Under Fire: Poetry and Prose from Ukraine and the Black Country” (“Писати під вогнем: поезія і проза з України та Black Country”), присвячену пам’яті загиблої української письменниці.
У грудні 2024 року Вікторію Амеліну нагородили спеціальною відзнакою Prix Voltaire під час 34-го Міжнародного конгресу видавців, що відбувався у Ґвадалахарі в Мексиці. Нагорода вручається посмертно Міжнародною асоціацією видавців для того, щоб підкреслити виняткову боротьбу за свободу самовираження лавреата або лавреатки й те, як його або її змусили мовчати.
ZMINA писала текст пам’яті письменниці та громадської активістки Вікторії Амеліної. Справа, яка продовжує жити після її загибелі.
