У смерті школярки в Боярці винуватять смертельну гру з тіктоку: що відомо про неї?

Дата: 17 Лютого 2021
A+ A- Підписатися

Причиною смерті школярки в Боярці Київської області могла стати гра в популярній соціальній мережі, учасники якої мають випити велику кількість таблеток. 

Про це повідомили в Нацполіції. 

Знайдені в школярок таблетки. Фото: Нацполіція

16 лютого в Боярці дві учениці сьомого класу однієї з гімназій на перерві придбали в аптеці препарат “Дротаверин”. Він є аналогом препарату “Но-шпа” та відпускається без рецепта. Згодом дівчата пішли до шкільного туалету та випили кожна по 40 таблеток.  

“Коли вживали останню таблетку, написали повідомлення своїм однокласницям про те, що вони вживають сорокову таблетку, після цього однокласниці підбігли до приміщення туалету і знайшли там дівчаток. Одна вже втратила свідомість, і медики, після того як приїхали, констатували її смерть”,розповіла журналістам старша інспекторка відділу комунікації поліції Київської області Марія Дідковська-Бідюк.

Подруга загиблої школярки наразі перебуває в лікарні. Медики кажуть, що її життю нічого не загрожує. 

У повідомленні Нацполіції не вказують назви соціальної мережі, в якій дівчата, ймовірно, знайшли відео з грою, однак у коментарях журналістам поліцейські розповіли, що йдеться про популярний сервіс “ТікТок”. Про смертельну гру повідомив і Уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба

Фото: USA Today

Історія про смерть школярки швидко облетіла центральні медіа, однак, як зазначають члени проєкту “По той бік новин”, які займаються спростуванням фейків та маніпуляцій, у жодному із сюжетів чи матеріалів не показали відео із закликами пити препарат. Фактчекери повідомили, що шукали відео за хештегами про смертельну гру в тіктоці та інстаграмі, однак не знайшли їх.

Натомість вони побачили кілька роликів за хештегом “дротаверин”, що мають 15,6 тис. переглядів і в яких лікарі або блогери порівнюють ліки з аналогами. 

“Жодного заклику пити таблетки абощо немає. Так само ми шукали інші хештеги – челендж, таблетки, pills і ще з десяток інших. Жодного відео, де б хтось приймав 20–30–40 таблеток. Ми шукали в інстаграмі – ситуація та сама. Правда, саме там почали говорити про небезпечний “дротаверин-челендж” і про те, що дітей треба віддати на тренінг із безпеки в мережі й у житті. Пост зібрав аж 18 лайків”, – розповіли вони.

Дослідники стверджують, що поспілкувались із підлітками з різних регіонів країни, зокрема і з ліцею в Боярці, де трапилася трагедія, але ніхто з них не знав про гру і відео не бачив:

“Ми переглянули десятки відео в ютубі з різними назвами про дротаверин і різні челенджі. Жодного про те, що треба випити таблетки, немає. Чи могли їх видалити за ніч? Гіпотетично так. Практично щось би та залишилося. Більше того, про це мали б знати діти”.

Фото з відкритих джерел

Перші повідомлення про смертельні ігри почали з’являтися в Україні ще у 2016–2017 роках, однак стосувалися квестів у забороненій російській соцмережі “Вконтакте”. Публікація про це виходила навіть в “Урядовому кур’єрі”. Її автори спілкувалися з фахівцями, які пояснювали читачам, що за допомогою смертельних ігор зловмисники заробляють гроші, продаючи записи дитячих самогубств. 

Однак причиною залучення до смертельних ігор фахівці вважали не тільки цікавість дітей. 

“Поширення цих небезпечних квестів відображає проблеми, які є не лише в дітей, а й у суспільстві загалом, насамперед у ставленні дорослих до дітей. Нерозуміння, неувага до дитячого життя, невиділення часу, байдужість до проблем, які хвилюють дітей, зверхність або, навпаки, надмірний контроль та гіперопіка, накопичуючись, призводять до формування закритості дитини, відчуття в неї самотності та непотрібності, пошуку можливих виходів з таких ситуацій відповідно до її рішень та можливостей. Один з таких шляхів  відомий з давніх часів – втеча від реальності, який у наші часи спростився завдяки створенню віртуального світу, віртуальних друзів, віртуального спілкування та віртуального життя, в якому і смерть здається віртуальною”,розповідають автори методичних рекомендацій щодо профілактики залучення дітей до небезпечних квестів. 

Із 2017 року українські правоохоронці повідомляли про блокування щонайменше 500 “груп смерті” та порятунок від самогубства 15-річної дівчинки із Самбора. Вона була учасницею “групи смерті”, в якій зареєструвалася з цікавості.

“До неї зателефонував чоловік, який назвався  виконавцем гри,  і поставив ряд завдань, які вона повинна була виконати. Спершу дівчина не сприймала “забавку” серйозно, але, коли надійшло чергове завдання – намалювати на руці й вирізати лезом зображення кита, – злякалась і намагалась уникнути виконання подальших вказівок організаторів гри. Однак дівчину не залишили в спокої і через повідомлення в соцмережі їй почали надходити погрози й вимоги виконувати нові завдання”,розповідала тоді про інцидент ZMINA старша інспекторка ювенальної превенції Самбірського відділу патрульної поліції Галина Андрощук.

Фото з відкритих джерел

До інциденту в Боярці повідомлення про смертельні ігри в тіктоці в Україні не з’являлись. Але восени минулого року в західних медіа повідомляли про смертельний квест у мережі, учасники якого мали випивати таблетки, щоб викликати галюцинації. Через це компанія Johnson & Johnson, виробник препарату, про який ішлось у відео, навіть опублікувала попередження про ситуацію, а представники соціальної мережі заявили, що видалятимуть публікації, в яких розповідають про гру.

Нещодавно в Італії тікток змусили заблокувати всі облікові записи місцевих користувачів, вік яких він не може перевірити. З відповідною умовою виступив італійський регулятор, який у такий спосіб відреагував на новину про самогубство дівчинки в Палермо на Сицилії. Вона, за словами батьків, брала участь у грі в соцмережі, умовами якої було одягнути на шию ремінь так, щоб не було можливості дихати, та знімати це на телефон.

Фотографія обкладинки: Reuters

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: