У Росії серед юросіб знайшли понад тисячу компаній з окупованих українських територій з “новими власниками”

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у Росії зареєстрували щонайменше 1150 компаній з окупованих українських територій, більшість з яких мають реєстрацію в Україні.

Це виявили журналісти видання “Нова газета Європа”. 

Фото: Davide Monteleone

Дані про компанії знайшли у російському реєстрі. Дослідники вказують, що 80% підприємств фігурують у реєстрі юросіб в Україні – це агрохолдинги, хлібокомбінати, гірничодобувні компанії, заводи, підприємства харчової промисловості, ринки, мережі аптек, торгові центри тощо. 

250 компаній — промислові та аграрні підприємства. Доходи найбільших із них до минулого року сягали 450 мільйонів гривень. 

Для привласнення росіяни використали перевірену схему, про яку писала ZMINA: спочатку майно визнають “безгосподарним”, а потім передають у власність “держави” або “новим власникам”. Не у всіх підприємств у російському реєстрі вказані власники, адже це допомагає уникати санкцій. Втім, серед 262 підприємств, де ці дані є, у двох десятках компаній власника змінили.

Зазвичай “новими власниками” українського бізнесу є громадяни Росії, а найчастіше – підприємці з Москви, Ростовської області та “підприємці” з окупованого Криму, які мають російський паспорт. 

Журналісти підрахували, що 150 засновників компаній у великих окупованих росіянами містах мають громадянство РФ, і лише 14 — українське. В окупації загарбники відкривають нові виробництва чи розширюють свої компанії. 

Журналісти показали на прикладі окупованого Маріуполя, як діють “російські підприємці”. Так, внаслідок російських обстрілів більша частина міста лишилась зруйнованою, однак нині там відбувається масштабне приховування воєнних злочинів під виглядом будівництва.

Головними отримувачами користі від будівництва є російський будівельний бізнес. 

Нові будинки та руїни у Маріуполі. Фото: Reuters

“За рік росіяни заснували у Маріуполі щонайменше 17 будівельних компаній. Відновлювальні роботи для багатьох стали можливістю розширити свій російський бізнес. Колишній власник нижньогородської судноверфі Андрій Поляков у листопаді заснував в окупованому місті готель, а в сусідній будівлі будівельну фірму. Олександр Драгильов прийшов зі своєю компанією “Архітектор” із Ростова, а Тимур Габасов — із Воронежа”, – описують деякі випадки журналісти. 

У окупованій частині Запорізької області у “російську власність” перейшли сотні авто, заводів та будинків. 

Деякі підприємства на окупованих територіях України, які змінили власників, переорієнтовують на роботу на російський ринок. До прикладу, у Росії немає власного виробництва желатину, а тому тепер його збираються виробляти для РФ на захопленому на Луганщині заводі, де бої точились ще торік.

Інші підприємства використовують для потреб російської армії. За даними журналістів, на одному заводі у Бердянську, де до минулого року випускали сільгосптехніку, тепер роблять протитанкові їжаки та печі-буржуйки. 

Частину підприємств розграбовують, вивозячи не лише продукцію, але й обладнання. Стосується це, зокрема сільгосппідприємств. 

Фермери під тимчасово окупованим Мелітополем торік збирають врожай під наглядом російських загарбників. Фото: АР

Українські підприємці звертаються до правоохоронців, аби фіксувати факти грабунку майна в окупації, а деякі подали позови до Європейського суду з прав людини та міжнародних арбітражів.

Нагадаємо, що на тлі новин про крадіжку росіянами зерна з України Путін заявив про рекордні збори врожаю в Росії. 

Коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

• невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• мародерство;
• примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так і по платні психологічні консультації.