У російській неволі зараз перебувають близько 7 тисяч військовополонених і до 20 тисяч цивільних – заступниця голови ВРУ
Наразі РФ утримує близько 7 тисяч українських військовополонених та до 20 тисяч цивільних заручників. Частина з них зазнає систематичних катувань і жорстокого поводження, зокрема ампутацій без знеболення та відмови в медичній допомозі пораненим.
Українські парламентарі наголошують, що це свідчить про цілеспрямовану політику Кремля проти українців, і закликають міжнародну спільноту посилити санкції проти всіх причетних до воєнних злочинів – від російських медиків до вищого військового керівництва.
Про це під час заходу “Геноцид за зачиненими дверима” повідомила заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, передає ZMINA.
Олена Кондратюк. Фото Тетяна Романенко, пресслужба ВРУ.Мережа захисту національних інтересів “АНТС” спільно з Міжнародним центром української перемоги (ICUV) презентували дослідження “Порушення прав військовополонених на охорону здоров’я та медичне лікування: наслідки, кваліфікації та перспективи”.
За словами Олени Кондратюк, дослідження системно фіксує медичний аспект російських злочинів проти українських військовополонених і має стати важливою доказовою базою для міжнародного кримінального переслідування РФ. Вона наголосила, що масштаби катувань і ненадання медичної допомоги свідчать про цілеспрямовану державну політику Росії, а сама війна набуває ознак геноциду.
“У російському полоні зараз утримується близько 7 тисяч українських військовополонених. Цивільних – від 10 до 20 тисяч українців. Понад 95% українських військовополонених зазнають тортур та жорстокого поводження в російському полоні”, – заявила парламентарка.
Водночас Кондратюк наголосила, що окупанти не лікують поранених, а ампутації та видалення зубів проводять без знеболення.
“Зняття турнікетів з поранених після теракту в Оленівці. Навмисне ненадання медичної допомоги – це окрема зброя Росії. Юридично – це грубі порушення Женевських конвенцій та воєнні злочини за статтею 8 Римського статуту”, – зазначає депутатка.
Тож наразі, за її словами, вкрай важливо зібрати доказову базу для притягнення винних до відповідальності, особливо на тлі недостатнього санкційного тиску на Росію.
“Особливо проти конкретних виконавців. Проти лікарів, які відмовляли в допомозі. Проти начальників, які віддавали накази“, – підкреслила вона.
Кондратюк також звернула увагу на потребу у всебічній допомозі звільненим із полону, адже саме перші тижні після повернення є для них найкритичнішими.
“Ми чуємо від лікарів, психологів, патронатних і соціальних служб, що перші тижні після звільнення є найкритичніші. Це і лікування, і відновлення документів, і перший контакт з родиною. Це все відбувається одночасно. Якщо у цей момент людина залишається сама, то наздогнати цей процес дуже важко“, – зауважує депутатка.
Саме тому, на її думку, варто й надалі впроваджувати програми посттравматичного зростання, які діють за принципом “ветеран працює з ветераном”. Вона додала, що державна підтримка колишніх полонених не має обмежуватися лише грошовими виплатами – людям потрібні системна опіка та супровід, особливо в перші місяці після повернення з полону.
Нагадаємо, що в Офісі омбудсмана зафіксували 695 методів знущань, які російська сторона застосовує до українських полонених. Йдеться про фізичні знущання, побиття, психологічний тиск та сексуальне насильство. Зокрема, полонених душать, цькують собаками, катують електрошокерами та змушують стояти без руху по 18 годин, караючи побиттям за спробу сісти.
