У Раді зареєстрували законопроєкт щодо відповідальності за “пропаганду гомосексуалізму”

Дата: 22 Липня 2020
A+ A- Підписатися

У Верховній Раді 22 липня зареєстрували проєкт закону “щодо відповідальності за пропаганду гомосексуалізму та трансґендеризму і Коректні терміни – гомосексуальність та трансґендерність “, який передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.  

Відповідну картку законопроєкту №3917 опублікували на сайті ВР. Утім, текст документа наразі відсутній. 

                Фото: ANSA / Jose Jacome

Ініціаторами законопроєкту виступили народні депутати Георгій Мазурашу та Олена Лис від фракції “Слуга народу”.  

У коментарі виданню ZMINA Борис Хмелевський, керівник Мережі параюридичної допомоги, пояснює, що така законодавча ініціатива є антиконституційною та дискримінаційною:

“Проєкт напряму порушує статті 21 і Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними., 23 і Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості., 24 і Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками., 28 і Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню., 32 і Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України., 34 і Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Конституції України та є дискримінаційним щодо ЛГБТ-спільноти. Сексуальна орієнтація та ґендерна ідентичність не можуть бути факторами обмеження прав людини на законодавчому рівні. Внесення на розгляд цього законопроєкту є симптоматичним та показує, що, навпаки, ознаки СОҐІ мають бути внесені до тексту законів про недопущення дискримінації”. 

Раніше подібні законопроєкти вже виносили на розгляд Верховної Ради. Так, у 2012 році в Україні зарєстрували три проєкти закону, які мали на меті “заборонити пропаганду гомосексуалізму”. Водночас їх або відкликали, або знімали з розгляду. Ці законопроєкти також критикували правозахисні організації, зокрема Аmnesty International та Human Rights Watch. 

“Закони про “заборону пропаганди гомосексуалізму” були вперше ухвалені у Росії: спочатку на регіональному рівні, а потім і на федеральному. Жодна інша країна Європи (включно з Туреччиною та країнами Південного Кавказу) таких законів не має. Такі закони порушують права, гарантовані європейською Конвенцією про захист прав людини, тому Європейський суд з прав людини постійно задовольняє позови проти Росії через застосування нею цих законів і виплачує грошові компенсації особам, засудженим за ними”, коментує ZMINA Андрій Кравчук, експерт Правозахисного ЛГБТ-центру “Наш світ”. 
 
Він переконаний, що у законопроєкту “абсолютно нульові” шанси на ухвалення та радить керівництву “Слуги народу” звернути увагу на законодавчі ініціативи своїх нардепів, які грубо суперечать декларованим принципам цієї партії та політичному курсу держави”. 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter