У Раді зареєстрували новий варіант закону про воєнних злочинців

Дата: 30 Грудня 2019
A+ A- Підписатися

На розгляд Верховної Ради внесли законопроєкт №2689 щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права.

Про це повідомили на сторінці “Правозахисного порядку денного”.

Увага! Новорічний подарунок від Верховної Ради! Ми на крок ближче до #законпровоєннихзлочинців !На п'ятий рік війни в…

Gepostet von Правозахисний порядок денний am Freitag, 27. Dezember 2019

Правозахисники не перший рік вимагають від парламенту ухвалити так званий закон про воєнних злочинців, який має гармонізувати українське законодавство з Римським статутом та міжнародним гуманітарним правом. 

У червні поточного року Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №0892, але не змогла внести відповідні правки до другого читання, адже відбулися дострокові вибори парламенту. 

Новий законопроєкт внесли на розгляд Ради низка депутатів, зокрема голова Комітету з правоохоронної діяльності Денис Монастирський. Документ передбачає зміни до низки статей Кримінального кодексу та доповнення його трьома новими: 

  • стаття 311 , яка передбачає імплементацію інституту командної відповідальності (responsibility of commanders and other superiors), регламентованого статтею 28 Римського статуту. Цей інститут кримінальної відповідальності, як додають автори, є надзвичайно важливим задля ефективного переслідування за міжнародні злочини, які суттєво відрізняються методикою доказування та її можливостями від інших злочинів, скоєних у співучасті;
  • статті 438–4385, які охоплюють усі різновиди воєнних злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту, а також інші серйозні порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни та Додаткових протоколів до них.

“В умовах міжнародного збройного конфлікту з Російською Федерацією, що триває вже понад шість років, приведення положень законодавства України про кримінальну відповідальність у відповідність з вимогами міжнародного кримінального права і позитивною практикою його імплементації в національні правові системи є надзвичайно нагальною потребою”, – пояснюють депутати. 

Нагадаємо, Україна підписала Римський статут 2000 року, але досі не ратифікувала документа. Під юрисдикцією суду перебувають найсерйозніші міжнародні злочини – геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. У вересні Центр громадянських свобод та Amnesty International розвіяли найтиповіші міфи довкола ратифікації Римського статуту. 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter