У Раді хочуть збільшити терміни рішень про визнання людини недієздатною: правовий комітет підтримав законопроєкт

В Раді пропонують збільшити строки перегляду справ про недієздатність у суді з двох до десяти років. У разі покращення стану люди з інвалідністю чи їхні опікуни зможуть звернутися про перегляд рішення в будь-який час.

Відповідний законопроєкт №13355 підтримав Комітет ВР з питань правової політики на засіданні 18 березня, повідомляє ZMINA.

Фото: ілюстративне Pixabay

Законопроєкт №13355 пропонує внести зміни до Цивільного процесуального кодексу, щоб вдосконалити захист прав осіб, визнаних судом недієздатними, та привести національне законодавство у відповідність до міжнародних зобов’язань.

Про запропоновані зміни під час засідання комітету розповів співавтор документа народний депутат Павло Павліш:

“Законопроєкт першочергово спрямований на зміну строків продовження рішень суду про визнання особи недієздатною. Зараз кожні два роки люди, які визнані недієздатними, їхні опікуни мають звертатися до суду щодо продовження цього терміну, при цьому проводити відповідну експертизу”.

За його словами, строки проведення експертизи та судового розгляду нерідко порушуються, люди не завжди встигають звертатися вчасно із заявами про продовження рішень. Під час обговорень у робочій групі вирішили встановити термін у 10 років.

“Особа, яка визнана недієздатною, її адвокат чи опікун, чи орган опіки можуть в будь-який час подати заяву  про скасування попередньої ухвали й припинення недієздатності, якщо стан людини покращиться”, – зазначив Павліш.

Він пояснив, що це також зменшить навантаження на експертні установи та допоможе врегулювати питання щодо вчасності проведення експертиз. Також зменшиться тиск на судову систему. Досі траплялися затримки, через які людина залишалася незахищеною та без опіки, поки не було прийняте рішення про продовження її недієздатності.

“Ми пропонуємо змінити термін звернення до суду щодо продовження рішення про недієздатність – не за два тижні, а за шість місяців. Якщо до спливу цього терміну опікун не звертається до суду, то за чотири місяці до закінчення терміну дії судового рішення орган опіки й піклування зобов’язаний буде звернутися до суду щодо продовження рішення про визнання особи недієздатною”, – додав нардеп.

Також депутати пропонують, щоб до числа тих, хто має право подавати звернення до суду щодо визнання людини недієздатною чи продовження цього статусу, включили Уповноваженого ВР з прав людини.

Представник Омбудсмана в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя Андрій Овсієнко звернув увагу, що законопроєкт зазнав ґрунтовних змін порівняно з попередньою редакцією. Він наголосив, що після внесених коректив документ відповідає поставленій меті.

Під час засідання депутатам подякувала Людмила Фоменко, яка має 27-річного сина з інвалідністю, визнаного недієздатною особою.

“Саме я зверталася до всіх вас з проханням змінити термін рішення суду, щоб покращити життя нам і нашим дітям. Маємо надію, що скоро це зміниться і ми хоча б раз на 10 років будемо проходити ці суди”, – сказала вона. 

Згідно з різними оцінками, в Україні налічується понад 30 тисяч громадян, які визнані судом недієздатними. Близько 60% з них перебувають в інтернатах. Недієздатною особою визнають людину за двох умов: якщо вона має стійкий хронічний розлад психіки, який зазвичай не підлягає лікуванню, не може ухвалювати рішення, не розуміє наслідків своїх дій та не може керувати ними. Недієздатній людині встановлюється опіка – це може бути фізична особа-опікун (не обов’язково родичі) або орган опіки й піклування (наприклад, сільська чи селищна рада). 

Раніше правозахисники вказували на низку прогалин та ризики, які містилися у попередніх редакціях законопроєкту №13355.  Зокрема, в ГО “Українські правозахисні ініціативи” звертали увагу, що норма про те, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною мав визначати суд з урахуванням рекомендацій судово-психіатричної експертизи, була б поверненням до медичного підходу, який не враховує можливості відновлення і набуття навичок самостійного функціонування, тож і прийняття рішень з підтримкою.

Також про ризики законопроєкту заявила громадська спілка “Ліга сильних”, яка захищає права людей з інвалідністю. Зокрема, що документ передбачав безстрокове визнання недієздатності та зберігав норму примусової опіки. 

Нагадаємо, ZMINA повідомляла, що в Україні 27 лютого презентували Стратегію реформування інтернатів для дорослих, яку уряд схвалив в кінці 2024 року. Цей документ передбачає створення умов для більш незалежного проживання людей з інвалідністю у громадах, як це вимагають зобов’язання України при вступі до ЄС.