У Польщі розслідують осквернення пам’ятника жертвам Волинської трагедії
У польському селі Домостава (Нижанський повіт) невідомий розмалював пам’ятник жертвам Волинської трагедії. Поліція отримала заяву про знищення майна, на місці працюють слідчі.
Про це повідомляє Radio Rzeszów.
Фото: Marcin RolaЗа словами речниці місцевої поліції Катажини Працало, правоохоронці встановлюють обставини інциденту.
Відеокамери зафіксували, як ймовірний зловмисник приїхав на велосипеді з рюкзаком.
На постаменті пам’ятника з’явився червоно-чорний прапор, який використовували ОУН і УПА, а також напис кирилицею “Слава УПА”.
Голова ґміни Яроцин Томаш Подпор зазначив, що перед відкриттям монумента йому надходили застереження про можливі акти саботажу, однак він не очікував таких подій. За рік після встановлення пам’ятника інцидентів не було, і він викликав чималий інтерес.
Пам’ятник авторства вже покійного митця Анджея Пітинського вшановує памʼять жертв масових убивств на Кресах, зокрема дітей. Монумент має різко емоційне візуальне оформлення – в його центрі вирізано хрест, а всередині нього – тризубні вила, на які насаджене тіло дитини.
Нагадаємо, що на початку червня Міністерство закордонних справ України висловило незгоду з рішенням польського Сейму оголосити 11 липня Днем памʼяті жертв “геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої”. У відомстві вважають, що такий крок суперечить добросусідським відносинам між Україною та Польщею.
Раніше польський Сейм також визнав події 1939–1946 років на східних теренах Другої Речі Посполитої “геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти польського населення”, згадавши про понад сто тисяч загиблих і сотні тисяч переселенців. Символічною датою цих подій польська сторона вважає 11 липня 1943 року, коли, за їхніми даними, напади відбулися в майже сотні населених пунктів.
За даними Українського інституту національної памʼяті, Волинська трагедія – це етнічні чистки під час Другої світової війни, вчинені з обох сторін. У ті роки українська УПА протистояла польській Армії Крайовій, і внаслідок бойових дій загинуло цивільне населення: близько 30 тисяч поляків і близько 10 тисяч українців. Протистояння підсилювалося тоталітарними режимами – як нацистським, так і радянським – та попередньою дискримінацією українців у міжвоєнній Польщі.
У липні цього року міністерка національної освіти Польщі Барбара Новацька звернулася до українського колеги Оксена Лісового, написавши листа, у якому висловила серйозну стурбованість через зміст українських підручників з історії, що описують події 1943–1947 років, зокрема Волинську трагедію.
Міністерка висловила зауваження щодо уривка з підручника “Історія України” для 10 класу, виданого 2023 року, зокрема зі сторінки 256. Там йдеться, що Українська повстанська армія (УПА) діяла переважно на Волині та в Галичині, її очолював Роман Шухевич, а до лав УПА вступило 30–40 тисяч бійців. Активісти вважали ворогами українських комуністів, нацистів і поляків. Погіршення польсько-українських відносин пов’язали з масовими вбивствами українців, які вчинила польська Армія Крайова, метою якої було відновлення довоєнних кордонів Польщі. Жертвами стали жителі Холмщини, Підляшшя, Галичини та Волині. Війна між поляками та українцями, що забрала життя солдатів і мирних людей, тривала до 1947 року.
Новацька попросила українського міністра невідкладно вжити заходів, зокрема переглянути інші підручники й створити нові, які відповідатимуть сучасному рівню польсько-українських відносин.
