У Польщі пропонують прирівняти “пропаганду ОУН та УПА” до нацизму й комунізму, встановивши за це покарання

У польському парламенті зареєстрували законопроєкт, який передбачає запровадження кримінальної відповідальності за пропаганду Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА). Ініціатива пропонує прирівняти це до вже наявного покарання за пропаганду нацизму, комунізму та фашизму.

На це звернув увагу народний депутат України й колишній голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Сейм Польщі. Фото: УНІАН

Він підкреслив, що цей законопроєкт спрямований на дискредитацію ідеології боротьби за українську незалежність.

За даними сайту польського сейму, документ ініціювали депутати партії “Право і справедливість”. Вони пропонують доповнити статтю Кримінального кодексу, що стосується заборони нацистської, комуністичної та фашистської ідеологій, долучивши до неї також ідеології ОУН (фракція Бандери) та УПА. У пояснювальній записці депутати стверджують, що ці організації відповідальні за “геноцид на Волині та в сусідніх регіонах у 1943–1945 роках”.

Автори документа пояснюють, що основною метою змін є боротьба з “поширенням брехні про злочини геноциду на Волині” та запобігання героїзації ОУН-Б і УПА. Вони також звинуватили сучасну Україну в запереченні цих подій, згадуючи слова українського дипломата Дмитра Кулеби, який, на їхню думку, “применшив” масштаби Волинської трагедії.

Депутати вважають неприйнятним, що в Польщі звучать промови та пісні, які, на їхню думку, прославляють діячів ОУН-Б та УПА, включно зі Степаном Бандерою. Це викликає особливе обурення з огляду на те, що поляки, за словами авторів документа, надали притулок мільйонам українських біженців, які тікали від війни з Росією.

На думку В’ятровича, цей законопроєкт є спробою польських політиків засудити боротьбу за незалежність України, яка нині має вирішальне значення не лише для України, а й для Польщі.

За чинним польським законодавством, за пропаганду заборонених ідеологій, таких як нацизм, комунізм і фашизм, передбачено покарання у вигляді до трьох років позбавлення волі.

Нагадаємо, що Сейм Польщі ухвалив резолюцію про вшанування памʼяті жертв Волинської трагедії в її 80-ті роковини – у липні 2023 року. Польсько-українське примирення має охоплювати визнання провини та вшанування памʼяті жертв.

У документі йдеться про події 11 липня 1943 року на Волині, коли відбулася “кривава неділя – кульмінаційний момент Волинської трагедії”, яку польські депутати називають геноцидом. 

“Того дня українські підрозділи ОУН і Української повстанської армії (УПА), часто підтримувані українським цивільним населенням, напали на 99 сіл колишнього Волинського воєводства, населених поляками, і вбили значну частину їхнього населення”, – зазначається в резолюції.

Жертвами геноциду стали передусім сільські жителі, багатодітні родини, переважно жінки, діти та літні люди. Вбивства супроводжувалися пограбуванням майна, ліквідацією всіх ознак польськості, знищенням культурної спадщини цих земель, зокрема церков та інших культових місць.

У жовтні 2023 року Польща скерувала українській владі прохання про ексгумацію останків поляків, які загинули 1945 року. Поховання виявили на території села Пужники на Тернопільщині, яке нині не існує.