“У мене досі осколок у ребрі”: 25 лютого росіяни розстріляли в Гостомелі понад десяток цивільних

Правоохоронці здобули докази причетності конкретних військовослужбовців Росгвардії РФ до масових розстрілів цивільних з використанням автоматичної зброї та бронетехніки в Гостомелі 25 лютого цього року. Нині про підозру в порушенні законів та звичаїв війни повідомили вже двом російським військовим. 

Про це повідомили в Нацполіції. 

Фото: Нацполіція

Загалом росіяни з усіх видів наявного озброєння розстріляли 12 автомобілів. В одну з автівок поцілили 178 разів.

“Розстрілювали ці транспортні засоби, можна сказати, як на сафарі. Кількість влучень – щонайменше 38. Таку кількість випускати в транспортний засіб – це не разовий постріл. То була централізована команда”, – каже начальник слідчого управління кримської поліції Олександр Климовський.

Правоохоронці допитали понад сотню свідків та призначили більш ніж 70 експертиз. Одна з водійок, на ім’я Катерина, розповіла, що 25 лютого поїхала до гостомельського моста, щоб перевірити, чи може вивезти трирічного сина з міста:

“Зрозуміла, що там уже палали машини, він (міст. – Ред.) був розбитий і вивезти дитину в мене не вийде”, – пригадує жінка.

Фото: Нацполіція

Стріляти росіяни почали, коли Катерина зупинилася біля автівки “Жигулі”, під якою лежав чоловік. 

“Я просто накрила руками голову і пам’ятаю, що казала собі спуститися нижче, але тіло мене не слухалося. Коли забрала руки, побачила, як на мої руки капає кров. Було важко дихати. Відкрила двері автомобіля і побігла через дорогу в ліс, упала, подзвонила подрузі, з якою був мій син. Я сказала: якщо помру, то всинови мою дитину. Не розуміла важкість поранення. Все плече в дрібних осколках. Ззаду в ребрі в мене досі є осколок, досить великий. Всього їх десь 14”, – розповідає про наслідки пережитого Катерина. 

Катерина. Скриншот відео

Автівка Катерини. Фото: Нацполіція

Серед людей, які також отримали поранення внаслідок розстрілу, громадянин Німеччини, який їхав до Гостомеля забрати родину. 

“Він першим потрапляє під вогонь. Залишається, на щастя, живим. Чоловік зміг у подальшому забрати дружину та дитину й виїхати через кілька днів”, – розповідає Климовський. 

Ще один поранений – мешканець Чернігівської області. Саме біля його автівки зупинилася Катерина. 

“Побачивши розстріляні транспортні засоби, він намагався розвернутися. В момент розвороту повернувся передньою частиною до засідки, де стояв російський БТР. Концентрація була до півтора десятка росіян, які прямо спостерігали за ним. І в момент, коли він почав розвертатися, всі вони відкрили по ньому вогонь з усього, що в них було”, – говорить Климовський. 

Одна з розстріляних росіянами автівок. Фото: Нацполіція

Одним із загиблих 25 лютого є громадянин Росії, який довгий час мешкав у Гостомелі. Чоловік згорів в автівці. Також росіяни вбили хлопця та дівчину 2000 року народження. В автівку, в якій вони їхали, окупанти влучили 128 разів. 

Нині правоохоронці змогли встановити особи трьох командирів, які незаконно наказали розстрілювати цивільне населення, та “категорично ототожнити” двох стрільців, яким і оголосили про підозри. 

Це не перше свідчення того, як російські військові під час окупації Київщини розстрілювали автівки з цивільними.

Так, наприкінці лютого на дорозі між селами Здвижівка та Блиставиця росіяни розстріляли автівку з родиною. Внаслідок цього загинули голова родини, його дружина та 17-річний син. Куля, випущена російськими військовим, потрапила й у голову п’ятирічній доньці загиблих, але її вдалося врятувати лікарям. 

Як відомо, правоохоронці виявили 1 352 тіла вбитих росіянами цивільних мешканців Київщини.

Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

 Такими злочинами вважають:

• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
• примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортація до Росії чи на окуповані нею території;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• взяття заручників;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи;
• розграбування суспільної та особистої власності тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.

Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.

Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так платні психологічні консультації.