У Меджлісі дорікнули Мінреінтеграції за пасивність у розробленні змін до законодавства про звільнений Крим

Дата: 26 Вересня 2022
A+ A- Підписатися

Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру та голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв закликав владу підготувати українське законодавство до деокупації Кримського півострова. 

Про це він заявив під час Міжнародного академічного форуму з питань Криму, платформи для глибоких і нестандартних дискусій щодо питань, важливих для реінтеграції Криму та відновлення історичної справедливості для корінних народів.

Він зауважив, що наразі всі українці борються за відновлення цілісності України й уже всім зрозуміло, що деокупація Криму багато залежить від успіху Збройних сил України на фронті. І, коли це станеться, для України постануть нові виклики: 

  • Якою буде реінтеграція звільненого Криму?
  • Яку модель Криму в Україні хочемо бачити?
  • Яким правовим інструментарієм користуватимуться люди, які візьмуть на себе відповідальність за реінтеграцію Криму?

“Сьогодні існує низка законів України, які здійснювали правове регулювання Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Це, зокрема, закон про АРК, “Про Верховну Раду АРК”, Закон “Про затвердження Конституції АРК”, Х розділ Конституції України. На жаль, за всі ці роки тимчасової окупації так і не були внесені зміни та доповнення до цих законів, чим, на мій погляд, і мало займатися Мінреінтеграції”, – сказав Ескендер Барієв.

Водночас він констатував, що імплементація законів займає багато часу.

“А в період реінтеграції в України буде вкрай мало часу, щоб привести все у відповідність, водночас не можна відкидати фактор п’ятої колони, який заважатиме реінтеграційним процесам”, – додав Ескендер Барієв.

За даними Представництва президента України в АРК, в Україні розробляють Стратегію відновлення Криму після деокупації півострова спільно з Мінінфраструктури, Центром оборонних стратегій, Київською школою економіки та іншими державними органами, експертним середовищем та Офісом президента.
 
У відомстві уточнюють, що йдеться не тільки про економічне відновлення, а про й відновлення людського потенціалу, розвиток економіки й інфраструктури, впровадження навчання, відновлення української культури та культури корінних народів, забезпечення діяльності на території Криму всіх українських соціальних інститутів та їхнього персоналу.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter