У Києві відбулась акція памʼяті журналістки й парамедикині Ірини Цибух
Сьогодні у центрі Києва відбулась хвилина мовчання в пам’ять про журналістку й парамедикиню Ірину Цибух, яка загинула 29 травня 2024 року на харківському напрямку.
Про це повідомляє “Еспресо”.
Ірина Цибух. Фото з фейсбукуАкція відбулася на перехресті вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького – люди зупинилися на хвилину мовчання, щоб ушанувати памʼять Ірини.
Така акція відбулась о 9-й ранку одночасно в різних містах країни. Ініціативу висунула громадська організація “Вшануй”, співзасновницею якої була Ірина Цибух.
Як розповіла інша співзасновниця ГО “Вшануй” Катерина Даценко, їхня команда щотижня організовує акції-нагадування про хвилину мовчання. Такі ініціативи відбуваються приблизно в 30 містах по всій Україні.
“Ми це робимо вже досить тривалий час. І ми почали якраз нашу діяльність після того, як Іра загинула. “Вшануй” – організація, яку співзаснувала Ірина. Але от після її загибелі це був такий поштовх для того, щоб зробити це інституційно і почати працювати над цим. Іра казала про те, що хвилина мовчання і загалом пам’ять має бути персоналізованою. Тому такими акціями ми кажемо про те, що пам’ять є персоналізованою, вона має імена. І ми казали, що ця хвилина мовчання присвячена Ірі й також усім тим, кого забрала війна”, – розповіла Катерина Даценко.
Також вона зауважила, що Києву доволі складно впроваджувати нові форми вшанування, зокрема хвилину памʼяті, через свої масштаби. Водночас приклади інших міст демонструють, що зміни можливі.
Водночас Катерина зазначила, що реакція людей у Києві значною мірою залежить від району, в якому проходить хвилина памʼяті.
“Проводячи ці акції от уже пів року, скажу, що дуже залежить від району, в якому ти проводиш. У нас досить багато було прикладів, коли люди масово виходили з машин, автівок, зупинялися, просто перекривали все навколо себе. Сьогодні ось така ситуація вийшла, тому це точно не для того, щоб зупинятися. Це просто як показник, що ще роботи багато і треба робити”, – резюмувала Даценко.
Нагадаємо, 1 червня 2024 року Ірині Цибух мало виповнитись 26 років, вона народилась у 1998 році у Львові, закінчила Національний університет “Львівська політехніка”.
До команди “Суспільного” приєдналась у 2017 році: працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою. Поза роботою брала участь в освітніх проєктах, де розвивала критичне мислення та медіаграмотність дітей у школах.
Повномасштабне вторгнення застало Ірину Цибух на Сході України: 22-го та 23 лютого 2022 року в Покровську та Краматорську вона презентувала свій документальний фільм про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує інклюзії.
Вона повернулася до лав добровольчого батальйону “Госпітальєри”, де відбула кілька ротацій на передовій ще з 2014-го. У складі батальйону Ірина забезпечувала евакуацію поранених бійців і надавала домедичну допомогу.
Цибух загинула під час ротації на Харківському напрямку 29 травня, за кілька днів до свого дня народження.
У 2023 році Ірину визнали лауреаткою премії “УП 100. Сила жінок”, і того ж року вона отримала орден “За заслуги” від президента України Володимира Зеленського.
Згодом, у лютому 2025 року, вона отримала звання Героя України посмертно.