“Коли ви повернетеся?..”: у Києві під російським посольством активісти звернулися до зниклих безвісти в Криму
Уранці 26 липня правозахисники та активісти “Крим SOS” пікетували посольство РФ у Києві з вимогою до окупаційної влади Криму ефективно розслідувати насильницькі зникнення на півострові та знайти 15 досі безвісти зниклих громадян України.
Про це інформує кореспондент видання ZMINA.
Як відомо, правозахисники щомісяця протестують під російським посольством. 26 липня була 60-та акція протесту на підтримку жертв насильницьких зникнень у Криму та їхніх рідних у межах кампанії “Find & Free”.
Один з організаторів акції, аналітик “Крим SOS” Євгеній Ярошенко нагадав, що 17 липня члену Бахчисарайського регіонального меджлісу Ервіну Ібрагімову виповнилося 36 років. У травні 2016 року російські силовики у формі транспортної поліції зупинили автівку Ібрагімова. На записах з камер відеоспостереження видно, як чоловік намагався втекти, після цього силовики посадили його в мікроавтобус і відвезли в напрямку Бахчисарайського водосховища. Його доля досі невідома.
“Привіт, Ервіне! Цього місяця в тебе був день народження. Ми хотіли тебе привітати, але ми не знаємо, куди відправляти тобі подарунок і листівки. Сподіваємося, що наступного року ми зможемо привітати тебе особисто”, – звернувся до Ервіна Ібрагімова. Під час акції також інші учасники акції звернулися безпосередньо до 15 жертв насильницьких зникнень.
Сергій Ярошенко нагадав, що викрадення людей у Криму – це тактика російської влади із залякування місцевого населення, щоб придушити будь-який спротив окупації.
“Росія в Криму впродовж 2014–2016 років (за цей час викрали більшість жертв насильницьких зникнень. – Ред.) повторювала ту практику, яка спрацювала на Північному Кавказі, коли там зникали сотні людей. Це відбувається на очах у мирних жителів, але всі бояться про це говорити… Ми тут укотре збираємося для того, щоб нагадати про те, що потрібно домагатися правди, потрібно залучати всі національні, всі міжнародні механізми, щоб усі 15 жертв насильницьких зникнень, про чию долю невідомо, були знайдені. Щоб змусити Росію відповісти на багато запитань… Адже очевидно, що російські “правоохоронні органи” знають про долю цих людей, але приховують будь-яку інформацію про них”, – сказав Ярошенко.
За даними “Крим SOS“, за роки окупації Криму там сталося 44 насильницькі зникнення. Про долю та місце перебування 15 людей досі нічого не відомо. Наразі безвісти зниклими вважаються Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Ескендер Апселямов, Мухтар Арісланов, Руслан Ганієв, Арлен Терехов, Ервін Ібрагімов, Ескендер Ібраїмов, Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Федір Костенко та Арсен Алієв. Це проукраїнські та кримськотатарські активісти або родичі когось із них.
Учасники акції звинуватили Росію в неефективному розслідуванні цих злочинів. Вони наголошують, що російські слідчі не розслідують викрадень навіть за наявності відео самого злочину. Крім того, свідки злочину відмовляються свідчити, побоюючись політичного переслідування з боку окупаційної влади або що вони так само зникнуть.
ZMINA надіслала до Генпрокуратури РФ запит про коментар, утім відомство не відповіло на нього.
Нагадаємо, напередодні Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей зниклими безвісти вважаються 258 осіб, зокрема 67 військовослужбовців та резервістів.
Заступниця голови управління ООН з прав людини Нада Аль-Нашиф 9 липня заявила, що катування та жорстоке поводження із затриманими на території, контрольованій підтримуваними Росією незаконними збройними формуваннями на Сході України, відбуваються щодня.
Як відомо, раніше президент України Володимир Зеленський підписав указ, відповідно до якого уряд мав розробити комплексний план про забезпечення захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Цей план має на меті забезпечити ефективну діяльність Комісії зниклих безвісти та функціонування Єдиного реєстру зниклих безвісти за особливих обставин.
Голова парламентського Комітету Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець констатував, що обрана комісія та створені законодавчі передумови для роботи реєстру не сприяли очікуваним результатам після ухвалення три роки тому закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Комісія так і не розпочала розшукувати зниклих осіб та надавати їм відповідний статус. Так само не створено відповідного реєстру.
Комітет вважає, що необхідно внести низку змін до цього закону.
За словами Лубінця, народні депутати з комітету розробили відповідні зміни, які вони внесуть до порядку денного Верховної Ради, якщо Міністерство юстиції в найкоротший термін не розробить своїх пропозицій.
