У Києві через падіння російських ракет пошкоджені Книжкова палата та її архів
У Києві внаслідок падіння російських ракет пошкоджені адміністративний корпус і архівосховище Книжкової палати України. У будівлі вибило вікна на всіх дев’яти поверхах, у приміщеннях повилітали двері, а стіни потріскалися. Фонд установи налічує понад 15 мільйонів примірників друкованих видань.
Про це в коментарі “Суспільне Культура” розповіла директорка Книжкової палати Ольга Васьківська.
Книжкова палата після обстрілів 18 жовтня 2026 року. Фото: “Суспільне Культура” / Карина РябчукЗа її словами, кілька ракет упали неподалік будівлі близько 23:00. Вибухова хвиля пошкодила адміністративні приміщення та архівосховище.
Працівники установи не постраждали. На момент обстрілу в будівлі перебував лише охоронець.
Як зазначила Васьківська, Книжкова палата вже зазнавала пошкоджень наприкінці 2025 та на початку 2026 року, однак попередні удари не спричиняли таких руйнувань.
Наразі керівництво установи не може оцінити вартість відновлювальних робіт. За словами директорки, ремонт потрібно провести якнайшвидше, щоб уберегти архівні матеріали.
Книжкова палата після обстрілів 18 жовтня 2026 року. Фото: “Суспільне Культура” / Карина РябчукОсобливе занепокоєння викликає наближення холодного сезону та підвищення вологості. Для належного зберігання фонду температура в приміщеннях має стабільно становити 17–18 градусів. Порушення температурного режиму та вологості створює ризик появи грибка й руйнування паперу, через що частина матеріалів може стати непридатною для подальшого вивчення.
У фондах Книжкової палати зберігають понад 15 мільйонів примірників. Це книжки, журнали, газети, картографічні та інші друковані видання, опубліковані в Україні з 1917 року.
За словами Васьківської, установа щодня отримує від 100 до 200 нових примірників. Українські видавництва зобов’язані передавати до Книжкової палати по одному примірнику кожного свого видання.
Книжкова палата України імені Івана Федорова – державна наукова установа, яка займається бібліографічною реєстрацією та каталогізацією видань, аналізом видавничої галузі й формуванням Державного архіву друку.
Її заснували 24 січня 1919 року в Києві. У 1922 році установу перенесли до Харкова, а в 1989-му повернули до Києва.
Нагадаємо, упродовж літа поточного року Росія знищила близько 13 мільйонів книжок. Для порівняння: за весь 2025 рік українські видавці надрукували 33,21 мільйона примірників книжок і брошур. Отже, втрачені внаслідок російських атак книжки становлять майже третину річного накладу.
У серпні 2026 року Українська видавнича асоціація звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням скликати засідання Ради національної безпеки і оборони щодо стану та відновлення видавничої галузі й критичної інфраструктури книговидання.
